28 липня UST провела онлайн-захід «Медичні відходи: від викликів до рішень», під час якого представила результати дослідження «Аналіз поводження з медичними відходами в Україні». До обговорення долучилися представники Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, народні депутати України, експерти, представники медичних закладів, бізнесу та органів місцевого самоврядування.

Під час заходу учасники обговорили стан системи управління медичними відходами в Україні, прогалини у законодавстві, реальні масштаби ринку, проблеми обліку та транспортування небезпечних відходів, а також необхідні кроки для наближення української системи до європейських стандартів.

Дослідження UST поєднало аналіз українського та європейського законодавства із масштабним аналізом даних системи Prozorro. Експерти проаналізували закупівлі за 2024–2025 роки, здійснили поглиблений аудит 100 договорів та порівняли українську статистику з даними країн Європейського Союзу. Такий підхід дозволив оцінити не лише законодавчу базу, а й реальний стан ринку медичних відходів та його економічний потенціал.

Одним із найважливіших висновків стало те, що офіційна статистика не відображає реальних обсягів утворення медичних відходів. За офіційними даними, в Україні утворюється лише 0,04 кг медичних відходів на одну особу на рік, що у 85 разів менше, ніж середній показник у країнах ЄС. Аналогічна ситуація спостерігається і за іншими показниками: на одне лікарняне ліжко в Україні офіційно припадає лише 5 кг медичних відходів, тоді як середній показник у ЄС становить 710 кг, а в Польщі — 534 кг. Це свідчить про системне заниження статистики та відсутність повного обліку відходів.

Ще одним важливим висновком стало те, що в Україні офіційно частка небезпечних медичних відходів становить лише 39%, тоді як середній показник у країнах ЄС сягає 59%. Така різниця також свідчить про недосконалість існуючої системи обліку та класифікації відходів.

Експерти також звернули увагу на низку нормативно-правових прогалин, які стримують розвиток системи. Серед них — відсутність єдиної методології обліку медичних відходів, неврегульованість процедури переведення відходів із небезпечних у безпечні після оброблення, недостатньо деталізовані вимоги до транспортування, відсутність процедури валідації технологій оброблення, невизначені технічні вимоги до автоклавів та відсутність простежуваності руху медичних відходів.

Окремий блок дослідження був присвячений аналізу ринку. За даними Prozorro, у 2025 році ринок послуг з оброблення медичних відходів зріс на 35% порівняно з попереднім роком, переважно завдяки збільшенню обсягів закупівель. Водночас автори дослідження зазначають, що це відображає лише невелику частину реального ринку. За польським бенчмарком потенційний обсяг українського ринку може становити 560 тисяч тонн медичних відходів на рік із ринковою вартістю близько 22,6 млрд грн, тоді як система Prozorro сьогодні охоплює лише близько 1% цього потенціалу.

Дослідження також засвідчило високий рівень концентрації ринку. Понад 60% попиту на послуги оброблення формують лікарні та клінічні центри, а в багатьох областях фактично відсутня конкуренція між операторами — більшість тендерів виграє одна компанія. Крім того, логістика перевезення медичних відходів часто є нераціональною: відходи транспортуються на сотні кілометрів між регіонами без належної системи відстеження, що створює додаткові екологічні та економічні ризики.

Серед ключових проблем експерти виокремили три системні виклики:

• відсутність достовірної інформації про реальні обсяги утворення медичних відходів;

• непрозоре транспортування;

• недостатню інформацію про фактичні обсяги їх оброблення.

Це створює ризики нелегального поводження з небезпечними відходами, неефективного використання бюджетних коштів, стримує розвиток інфраструктури та ускладнює державне планування.

За результатами дослідження UST запропонувала низку рекомендацій. Серед них — впровадження єдиної методології обліку медичних відходів, гармонізація нормативної бази відповідно до практик ЄС, стандартизація звітності та тендерної документації, створення електронної системи обліку й простежуваності відходів із GPS-моніторингом перевезень, а також проведення системних навчань для працівників медичних закладів щодо правильного управління медичними відходами.

Під час дискусії представники профільних міністерств, Верховної Ради України та експертної спільноти наголосили, що ефективне управління медичними відходами є не лише питанням виконання вимог законодавства, а й важливою складовою захисту здоров’я людей, екологічної безпеки та європейської інтеграції України. Дослідження UST має стати основою для подальших змін державної політики та формування сучасної, прозорої системи поводження з медичними відходами.