Представники Ukraine Support Team (UST) взяли участь у конференції Energy Security – Lessons from Ukraine, що відбулася у Берліні та зібрала урядовців, енергетичний бізнес, операторів мереж та експертів для обговорення того, як український досвід змінює підхід Європи до енергетичної безпеки.

Однією з найсильніших тез конференції стали слова заступника міністра економіки та енергетики Німеччини:

“Europe will not go back to Russian oil and gas, not now, not ever”
(«Європа не повернеться до російської нафти та газу — ні зараз, ні будь-коли»).

Ця фраза фактично задала рамку всієї дискусії: енергетична безпека більше не сприймається як питання лише ринку чи доступу до ресурсу. Вона стала питанням національної безпеки, економічної стійкості та здатності держав функціонувати під час криз.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль говорив про нову логіку управління критичною інфраструктурою — від реагування після кризи до готовності працювати в умовах постійних загроз. Зокрема, йшлося про формування резервів критичного обладнання, підготовку ремонтних команд та принцип “triple redundancy” (потрійного резервування): коли один елемент системи працює, другий готовий до швидкої заміни, а третій уже перебуває в резерві або замовлений.

Окремо багато говорили про те, що питання вже не в тому, як уникнути пошкоджень, а в тому, як швидко система здатна відновитися після удару.

Дуже сильний меседж прозвучав і від міністра закордонних справ Молдови, Міхая Попшоя.:

“Ukraine’s resistance is our survival”
(«Стійкість України — це наше виживання»)

Молдова поділилася власним досвідом виходу з енергетичної залежності — від 100% залежності від російського газу до повної диверсифікації поставок та інтеграції до європейської енергетичної системи. Окремий акцент робився на енергоефективності як інструменті енергетичної стійкості — від утеплення будівель до програм підтримки домогосподарств для заміни неефективного обладнання.

Водночас представники європейських операторів мереж та енергетичного бізнесу неодноразово наголошували: Україна поступово стає країною, в якої вчаться.

• Як працювати в умовах атак;
• Як швидко відновлювати систему після масштабних відключень;
• Як забезпечувати безперервність роботи критичної інфраструктури;
• Як планувати резерви обладнання, кіберзахист та кризове реагування.

Окремою темою стала децентралізація енергетики: локальні мережі (microgrids), накопичувачі енергії, розподілена генерація та “island mode” (режим автономної роботи), який дозволяє критичній інфраструктурі — лікарням, системам водопостачання, теплопостачання — продовжувати працювати навіть у разі пошкодження централізованої системи.

Для UST особливо важливою стала теза про те, що енергетика більше не може розглядатися окремо від інших сфер життя. Під час кризи вона напряму пов’язана з медициною, водопостачанням, транспортом, гуманітарною логістикою, цифровою інфраструктурою та здатністю громад функціонувати загалом.

«Сьогодні стійкість — це вже не лише про енергетику. Це про взаємозв’язок критичних систем і готовність громад працювати в умовах шоку. Саме тому якісна розробка планів стійкості стає критично важливою — вони мають враховувати не лише технічні рішення, а й взаємодію різних секторів та сценарії реагування», — зазначає Олена Колтик, експертка UST.

Український досвід, який формується в умовах постійних атак на енергосистему, дедалі більше сприймається не як виняткова ситуація, а як практичний урок для формування нової архітектури енергетичної безпеки Європи.