Чи замислювались ви над тим, куди потрапляють медичні відходи після лікарень та госпіталів? Як транспортуються? Як видаляються? А яка частина з них — це те, що люди використовують вдома та викидають у загальний смітник?

Питань наразі більше, ніж відповідей. 

Медичні відходи є надзвичайно небезпечними, якщо не обробляються  належним чином. Вони містять патогенні мікроорганізми, хімічні речовини та гострі предмети, що можуть спричинити поширення небезпечних інфекцій, зокрема гепатиту, ВІЛ і туберкульозу, серед людей, які контактують з такими відходами. 

Паралельно фармацевтичні залишки та важкі метали забруднюють ґрунт і водойми, а спалення без спеціального обладнання виділяє в атмосферу токсичні сполуки, що провокують онкологічні захворювання. 

Тому потоки медичних відходів повинні суворо контролюватися. 

Чи ведеться облік медичних відходів?

Офіційна статистика фіксує у 100 разів менше медичних відходів, ніж генерують країни зі схожою системою охорони здоров’я. За даними офіційної статистики, в Україні утворюється близько 0,04 кг медичних відходів на душу населення на рік, тоді як у Польщі цей показник становить близько 4,2 кг, а в Чехії — 4,5 кг. 

Це означає не те, що Україна виробляє менше відходів, а те, що більшість із них просто не потрапляє до жодного реєстру. Куди вони потрапляють після лікарні — у більшості випадків невідомо.

Чітка система обліку медичних відходів в Україні відсутня. Дані збираються хаотично, що в результаті дає картину, яка відрізняється від реальної.

Це створює одразу дві серйозні проблеми.

Перша — екологічна. Якщо медичні відходи не обліковуються, ніхто не знає, де саме вони опиняються. Значна частина може потрапляти безпосередньо в землю, що призводить до критичного забруднення ґрунтів. Оскільки ґрунт є природним фільтром, накопичені в ньому токсичні речовини, хімікати та патогени неминуче просочуються глибше, отруюючи підземні води та навколишні водойми. 

Друга — інвестиційна. Офіційна статистика малює картину мікроскопічного ринку, який нібито не потребує розвитку. Через це інвестори не бачать потенціалу, сучасна інфраструктура оброблення відходів не будується, а порочне коло замикається: без інфраструктури неможливо налагодити облік, без обліку неможливо залучити інвесторів.

Куди зникають медичні відходи?

Існують перевізники, що транспортують медичні відходи для їх оброблення. Але чи доїжджають вони до місця призначення — загадка. Відстеження транспортування у реальному часі відсутнє, підтвердити факт доставки до місця оброблення неможливо, а ризик нелегального скидання небезпечних матеріалів у довкілля залишається цілком реальним. 

Це суперечить принципу простежуваності статті 35 Рамкової директиви 2008/98/ЄС, яку Україна зобов’язалася імплементувати в межах Угоди про асоціацію.

Що пропонує UST?

Ми проаналізували досвід ЄС в управлінні медичними відходами та активно ведемо діалог з профільними міністерствами і презентуємо свої напрацювання. 

Основні кроки, які дозволять гармонізувати Українське законодавство з європейським:

Перший — вивчити досвід країн ЄС, які пройшли постсоціалістичну трансформацію і вже мають налагоджені системи управління медичними відходами. Найбільш релевантні орієнтири для України — Польща та Чехія.

Другий — провести незалежну оцінку реальних обсягів відходів через дослідження безпосередньо у медичних закладах різних типів і регіонів. Це дозволить нарешті зрозуміти, наскільки офіційна статистика розходиться з реальністю.

Третій — реформувати нормативну базу: запровадити стандартизовану методологію обліку, чітку систему відповідальності, уніфіковану звітність і єдиний шаблон тендерної документації.

Четвертий — створити електронну систему відстеження медичних відходів на всіх етапах: від місця утворення до місця оброблення. GPS-трекінг транспортування у реальному часі та цифрова звітність дозволять унеможливити фіктивну зацію і нелегальне скидання.

П’ятий — навчити людей, які безпосередньо працюють з відходами у медичних закладах. Заклади з успішними практиками надалі можуть стати тренінговими майданчиками для інших.

Матеріал створено ГО «Ukraine Support Team» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю О «Ukraine Support Team» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання.