Медичні відходи. Яку небезпеку несе відсутність їх обліку?
Чи замислювались ви над тим, куди потрапляють медичні відходи після лікарень та госпіталів? Як транспортуються? Як видаляються? А яка частина з них — це те, що люди використовують вдома та викидають у загальний смітник?
Питань наразі більше, ніж відповідей.
Медичні відходи є надзвичайно небезпечними, якщо не обробляються належним чином. Вони містять патогенні мікроорганізми, хімічні речовини та гострі предмети, що можуть спричинити поширення небезпечних інфекцій, зокрема гепатиту, ВІЛ і туберкульозу, серед людей, які контактують з такими відходами.
Паралельно фармацевтичні залишки та важкі метали забруднюють ґрунт і водойми, а спалення без спеціального обладнання виділяє в атмосферу токсичні сполуки, що провокують онкологічні захворювання.
Тому потоки медичних відходів повинні суворо контролюватися.
Чи ведеться облік медичних відходів?
Офіційна статистика фіксує у 100 разів менше медичних відходів, ніж генерують країни зі схожою системою охорони здоров’я. За даними офіційної статистики, в Україні утворюється близько 0,04 кг медичних відходів на душу населення на рік, тоді як у Польщі цей показник становить близько 4,2 кг, а в Чехії — 4,5 кг.

Це означає не те, що Україна виробляє менше відходів, а те, що більшість із них просто не потрапляє до жодного реєстру. Куди вони потрапляють після лікарні — у більшості випадків невідомо.
Чітка система обліку медичних відходів в Україні відсутня. Дані збираються хаотично, що в результаті дає картину, яка відрізняється від реальної.
Це створює одразу дві серйозні проблеми.
Перша — екологічна. Якщо медичні відходи не обліковуються, ніхто не знає, де саме вони опиняються. Значна частина може потрапляти безпосередньо в землю, що призводить до критичного забруднення ґрунтів. Оскільки ґрунт є природним фільтром, накопичені в ньому токсичні речовини, хімікати та патогени неминуче просочуються глибше, отруюючи підземні води та навколишні водойми.
Друга — інвестиційна. Офіційна статистика малює картину мікроскопічного ринку, який нібито не потребує розвитку. Через це інвестори не бачать потенціалу, сучасна інфраструктура оброблення відходів не будується, а порочне коло замикається: без інфраструктури неможливо налагодити облік, без обліку неможливо залучити інвесторів.
Куди зникають медичні відходи?
Існують перевізники, що транспортують медичні відходи для їх оброблення. Але чи доїжджають вони до місця призначення — загадка. Відстеження транспортування у реальному часі відсутнє, підтвердити факт доставки до місця оброблення неможливо, а ризик нелегального скидання небезпечних матеріалів у довкілля залишається цілком реальним.
Це суперечить принципу простежуваності статті 35 Рамкової директиви 2008/98/ЄС, яку Україна зобов’язалася імплементувати в межах Угоди про асоціацію.
Що пропонує UST?
Ми проаналізували досвід ЄС в управлінні медичними відходами та активно ведемо діалог з профільними міністерствами і презентуємо свої напрацювання.
Основні кроки, які дозволять гармонізувати Українське законодавство з європейським:
Перший — вивчити досвід країн ЄС, які пройшли постсоціалістичну трансформацію і вже мають налагоджені системи управління медичними відходами. Найбільш релевантні орієнтири для України — Польща та Чехія.
Другий — провести незалежну оцінку реальних обсягів відходів через дослідження безпосередньо у медичних закладах різних типів і регіонів. Це дозволить нарешті зрозуміти, наскільки офіційна статистика розходиться з реальністю.
Третій — реформувати нормативну базу: запровадити стандартизовану методологію обліку, чітку систему відповідальності, уніфіковану звітність і єдиний шаблон тендерної документації.
Четвертий — створити електронну систему відстеження медичних відходів на всіх етапах: від місця утворення до місця оброблення. GPS-трекінг транспортування у реальному часі та цифрова звітність дозволять унеможливити фіктивну зацію і нелегальне скидання.
П’ятий — навчити людей, які безпосередньо працюють з відходами у медичних закладах. Заклади з успішними практиками надалі можуть стати тренінговими майданчиками для інших.
Матеріал створено ГО «Ukraine Support Team» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю О «Ukraine Support Team» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання.