Чи можна використати залишки зруйнованих будівель для відновлення?
Разом з українськими та міжнародними партнерами ми шукаємо практичну відповідь на це питання.
Минулого тижня в межах співпраці між Sintef (норвезький науково-дослідний інститут), компанією NOCON та Ukraine Support Team (UST) ми провели серію зустрічей і виїздів на об’єкти, щоб краще зрозуміти, як в Україні можна ефективно переробляти відходи від руйнувань і використовувати їх для будівництва. Наш фокус — не лише видалення, а й повторне використання вторинних матеріалів для будівництва: бетон, вторинні заповнювачі, інші конструкційні рішення.
Ми говорили з профільними міністерствами та іншими стейкхолдерами про те:
- які законодавчі та економічні умови потрібні для запуску цього ринку;
- як це працює в інших країнах;
- що саме треба змінити в Україні, щоб вторинні матеріали реально стали частиною відновлення.
Дякуємо Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за готовність створювати економічно доцільну модель, яка дозволить бізнесу працювати у сфері переробки.
Дякуємо Міністерство розвитку громад та територій України за підтримку ідеї адаптації будівельних норм до європейських стандартів у частині вторинних матеріалів.
Оглянули також кілька майданчиків, де вже відбувається переробка: Разом із нашими норвезькими колегами та іншими партнерами ми відвідали два майданчики, де вже відбувається реальна переробка:
Переробний майданчик у Бородянській громаді, який управляється комунальним підприємством Київської області.
Обладнання, надане японською агенцією JICA, вразило своєю потужністю. При правильному технологічному підході воно може забезпечити високу якість вторинної сировини.
Висловлюємо щиру подяку нашим японським партнерам з JICA, Київська обласна державна адміністрація та всій команді, яка сприяла організації візиту!
Переробний майданчик у місті Буча, де рік тому ділянка для тимчасово зберігання відходів від руйнуванб була буквально вкрита завалами після звезення відходів з усієї громади.
Зараз — чиста ділянка, а переробка організована на високому рівні. Все це стало можливим завдяки підтримці UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.
Щиро дякуємо колегам з UNDP за вклад у відновлення та підтримку громади !
Також ми оглянули руйнування у Чернігові, які досі потребують демонтажу та переробки. Ми переконані, що завдяки спільним зусиллям ці процеси можуть бути активізовані — з дотриманням екологічних та будівельних стандартів.
Наші колеги з SINTEF високо оцінили якість обладнання, яке вже є в Україні. Вони бачать потенціал не лише для тимчасових рішень (як-от підсипка доріг), а й для створення повноцінних будівельних матеріалів.
Хто ми і навіщо це все робимо?
Ukraine Support Team (UST) — коаліція експертів, яка допомагає громадам і країні відновлюватися ефективно. Ми обʼєднуємо стейкхолдерів — місцеву владу, науку, бізнес, міжнародних партнерів і уряд — щоб розробляти системні рішення.
Працюємо на перетині тем:
- управління відходами
- сталий енергетичний перехід
- планування розвитку громад
Якщо вам цікаво, як зробити відновлення України розумним, сучасним і сталим — підписуйтеся на нашу сторінку. Попереду — більше кейсів, даних і рішень.
Облік відходів від руйнувань в Україні наразі ускладнений через відсутність механізму визначення їх обсягів. Про це свідчать результати масштабного опитування громад, яке провела громадська організація ReThink, член коаліції UST, в рамках розробки методичних рекомендацій з управління відходами від руйнувань.
За даними Центральних органів виконавчої влади оцінки обсягів відходів від руйнувань подекуди різняться у десятки тисяч разів: від 600 тисяч до 15 мільярдів тонн. Щоб мати глибше розуміння реальної ситуації в громадах, а також оцінити їх можливості коректно обліковувати дані, було проведене опитування щодо стану утворення відходів від руйнувань, їх кількості та видів матеріалів, що використовуються у будівництві. Відповіді громад проаналізували наші експерти та використали для розробки методичних рекомендацій з визначення прогнозованої кількості відходів від руйнувань.
Згідно відповідей 159 громад, інформацією щодо площі забудови пошкоджених об’єктів володіють 40,25% громад; 61,01% – знають їх поверховість; 49,06% – мають інформацію щодо загальної площі пошкоджених об’єктів. Решта – не володіють такою інформацією або мають її частково, не заповнили графи або ж висловили припущення.
Так, у Чернігівській та Херсонській області в окремих громадах документація була втрачена внаслідок активних бойових дій.
Офіційні місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ), передбачені Постановою Кабміну №1073, створені у менш, ніж третині громад, що взяли участь в опитуванні.
Водночас 33,33% громад зазначили, що мають неперевезені відходи від руйнувань до МТЗ. Переважна більшість громад – 78,62% (125 зі 159-ти) – не сортували відходи від руйнувань за видами матеріалів. Лише 8,18% громад (13 з 159-ти) відзначили, що фіксували інформацію щодо обсягів утворення відходів від руйнувань пооб’єктно (адресно).
В ході опитування ми отримали відповіді від 257 громад з 19 областей України (17,87% від загальної кількості ТГ). Найбільш активну участь в опитуванні взяли громади з Сумської, Донецької та Львівської областей.
Від громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської областей відповідей не було отримано.
Для проведення дослідження наші фахівці використали та проаналізували дані, надані 61,87% громад (159-ма), оскільки решта у відповідях зазначили, що не мають руйнувань, спричинених війною, або ж їх анкети не мали достатньої інформації для аналізу.
Результати опитування, підтвердили гіпотезу ГО ReThink, що облік відходів від руйнувань в Україні наразі здійснюється на загальних припущеннях, а не на фактичній або прогнозній інформації, а отримати якісну статистичну інформацію про обсяги та морфологію утворених відходів не завжди можливо. Такий стан речей пов’язаний із тим, що держава Постановою Кабміну №1073 зобов’язала громади щомісячно звітувати про кількість та компонентний склад відходів від руйнувань, однак не надала їм інструменту обрахунку обсягів таких відходів.
Опитування проводилось з 28 лютого до 11 березня 2024 року за сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України методом самостійного заповнення опитувальника респондентами.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
За організаційної підтримки коаліції Ukraine Support Team (UST) у школі в с. Вознесенське на Чернігівщині проведуть поточний ремонт даху і капітально відремонтують харчоблок з їдальнею. Загальна вартість робіт – понад150 тисяч євро.
Вознесенське Киселівської громади розташоване за 7 км від Чернігова. З перших днів повномасштабного вторгнення і до квітня 2022 року село перебувало в окупації. Російські військові розташувались у приміщенні гімназії.
Через обстріли дах навчального закладу пошкодило уламками. Під час сильних злив та після сильних снігопадів він підтікає, розповідає директор Вознесенської гімназії Леонід Горбач.
Очне навчання тут відновили вже у вересні 2022 року, завдяки наявному укриттю. Нині в приміщенні гімназії навчається 66 учнів (в тому числі з с. Новоселівка, яка зазнала масштабних руйнувань під час спроб росіян взяти Чернігів), а також 14 вихованців дитячого садочку.
Найближчим часом тут розпочнуться ремонтні роботи. Проєкт імплементує член коаліції UST – фонд SavEd, що опікується відновленням доступу дітей до освіти в Україні. Допомога надається коштом пожертвування Представництва Тайбея в Братиславі через Фонд «Відкритого суспільства» та Фонд «Понтіс», розташованих у Словаччині.
Ще 97 тисяч гривень надає Киселівська громада на розробку проєктно-кошторисної документації.
The funding for this project is provided by Slovak foundations – Open Society Foundation Bratislava and Pontis Foundation – thanks to a generous support of the Taipei Representative Office in Slovakia.
