Облік відходів від руйнувань в Україні наразі ускладнений через відсутність механізму визначення їх обсягів. Про це свідчать результати масштабного опитування громад, яке провела громадська організація ReThink, член коаліції UST, в рамках розробки методичних рекомендацій з управління відходами від руйнувань.
За даними Центральних органів виконавчої влади оцінки обсягів відходів від руйнувань подекуди різняться у десятки тисяч разів: від 600 тисяч до 15 мільярдів тонн. Щоб мати глибше розуміння реальної ситуації в громадах, а також оцінити їх можливості коректно обліковувати дані, було проведене опитування щодо стану утворення відходів від руйнувань, їх кількості та видів матеріалів, що використовуються у будівництві. Відповіді громад проаналізували наші експерти та використали для розробки методичних рекомендацій з визначення прогнозованої кількості відходів від руйнувань.
Згідно відповідей 159 громад, інформацією щодо площі забудови пошкоджених об’єктів володіють 40,25% громад; 61,01% – знають їх поверховість; 49,06% – мають інформацію щодо загальної площі пошкоджених об’єктів. Решта – не володіють такою інформацією або мають її частково, не заповнили графи або ж висловили припущення.
Так, у Чернігівській та Херсонській області в окремих громадах документація була втрачена внаслідок активних бойових дій.
Офіційні місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ), передбачені Постановою Кабміну №1073, створені у менш, ніж третині громад, що взяли участь в опитуванні.
Водночас 33,33% громад зазначили, що мають неперевезені відходи від руйнувань до МТЗ. Переважна більшість громад – 78,62% (125 зі 159-ти) – не сортували відходи від руйнувань за видами матеріалів. Лише 8,18% громад (13 з 159-ти) відзначили, що фіксували інформацію щодо обсягів утворення відходів від руйнувань пооб’єктно (адресно).
В ході опитування ми отримали відповіді від 257 громад з 19 областей України (17,87% від загальної кількості ТГ). Найбільш активну участь в опитуванні взяли громади з Сумської, Донецької та Львівської областей.
Від громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської областей відповідей не було отримано.
Для проведення дослідження наші фахівці використали та проаналізували дані, надані 61,87% громад (159-ма), оскільки решта у відповідях зазначили, що не мають руйнувань, спричинених війною, або ж їх анкети не мали достатньої інформації для аналізу.
Результати опитування, підтвердили гіпотезу ГО ReThink, що облік відходів від руйнувань в Україні наразі здійснюється на загальних припущеннях, а не на фактичній або прогнозній інформації, а отримати якісну статистичну інформацію про обсяги та морфологію утворених відходів не завжди можливо. Такий стан речей пов’язаний із тим, що держава Постановою Кабміну №1073 зобов’язала громади щомісячно звітувати про кількість та компонентний склад відходів від руйнувань, однак не надала їм інструменту обрахунку обсягів таких відходів.
Опитування проводилось з 28 лютого до 11 березня 2024 року за сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України методом самостійного заповнення опитувальника респондентами.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
