Відходи будівництва та знесення (ВБЗ), є одним із найбільших потоків відходів в Європі. 

За даними Державної служби статистики України, щорічно в країні офіційно обліковується до 1 млн тонн таких відходів, що складає близько 0,3% від загального обсягу утворення відходів. Команда UST переконана, що реальний обсяг значно вищий, а офіційна статистика лише фіксує системну проблему обліку.

Масштаб недооцінки стає очевидним у порівнянні з Чехією, де щорічно утворюється 25 млн тонн ВБЗ, що становить понад 60% усіх відходів країни. При цьому обсяг введеного в експлуатацію житла в Чехії втричі менший, ніж в Україні. Ці цифри показують, наскільки далекою від реальності є українська статистика в цій сфері.

Проблема не обмежується лише обліком. У країнах ЄС управління ВБЗ давно стало частиною циркулярної економіки, тоді як в Україні переважна більшість таких відходів досі підлягає видаленню на полігонах. Причини цього мають комплексний характер: відсутня достатня економічна мотивація для рециклінгу, як наслідок не розвивається необхідна інфраструктура, а інституційні механізми контролю на всіх етапах поводження з відходами залишаються слабкими.

Повномасштабна війна додала до цієї картини новий і болючий вимір. Руйнування інфраструктури та житла спричинили утворення значного потоку відходів, які за фізико-хімічними властивостями практично ідентичні звичайним ВБЗ, проте юридично класифікуються та обліковуються окремо. Відсутність налагодженої системи поводження з такими відходами лише поглиблює наявні проблеми.

Повоєнна відбудова неминуче призведе до різкого зростання обсягів будівельних відходів. Без комплексної та послідовної державної політики у цій сфері країна ризикує втратити величезний потенціал вторинної сировини і понести суттєві економічні втрати на рівні держави, громад і бізнесу.

Аналіз європейського досвіду та українських реалій

Щоб дати відповідь на питання, як побудувати робочу систему управління ВБЗ в Україні, команда експертів провела комплексне дослідження, що поєднало кілька методологічних підходів.

Для того щоб побачити, як працює європейська система управління ВБЗ на практиці, ми відвідали будівельні компанії Чехії, що використовують велику частку переробленої сировини у новій продукції: Redbeton і Dufonev.

Далі розглянули загальноєвропейську систему регулювання управління ВБЗ, включно з обов’язковим законодавством (hard law) та стратегічними орієнтирами (soft law), а також методологію звітності на рівні ЄС. 

Після цього ми порівняли законодавче регулювання України та ЄС на кожному етапі життєвого циклу ВБЗ:

• запобігання утворенню відходів і підготовка до будівництва чи демонтажу;
• утворення, збирання та перевезення відходів;
• відновлення відходів і припинення їхнього статусу;
• використання рециклятів;
• видалення відходів.

Дослідження також спирається на статистичні дані Євростату та Державної служби статистики України, які дозволили порівняти інтенсивність утворення ВБЗ на одиницю збудованого житла в Україні та країнах ЄС і оцінити структуру утворення відходів у розрізі фракцій.

Рекомендації: дорожня карта на найближчі роки

Результатом аналізу стала дорожня карта конкретних заходів, згрупованих у п’ять блоків залежно від сфери відповідальності.

1. Загальні рекомендації
   Спрямовані на стратегічне управління галуззю та міжурядову координацію. Передбачають чітке розмежування повноважень між відомствами у сферах екології та будівництва, проведення консультацій щодо використання вторинної сировини, а також запуск пілотних переробних проєктів і створення галузевої асоціації за прикладом чеської ARSM.
2. Рекомендації щодо фінансово-економічного стимулювання
   Охоплюють інструменти, здатні зробити рециклінг вигіднішим за вивезення на полігони. Включають підвищення екологічного податку на захоронення, перегляд плати за користування надрами, диференціацію ПДВ для товарів із рециклятами, а також надання пільгових кредитів «5-7-9%» та випуск «зелених» облігацій для будівництва заводів і підтримки екологічного девелопменту.
3. Рекомендації на перетині сфер будівництва та екології
   Описують заходи для повної синхронізації процедур обох галузей. Передбачають створення наскрізного контролю матеріалів шляхом об’єднання платформ «ЕкоСистема» та ЄДЕССБ, законодавче закріплення обов’язкового об’єктного плану поводження з відходами для кожного майданчика та надання Кабінету Міністрів повноважень для розробки єдиного профільного Порядку.
4. Дії в сфері екології
   Фокусуються на прозорості обліку та розбудові екологічної інфраструктури. Сюди входить реальна оцінка обсягів утворення відходів, деталізація Національного плану конкретними регіональними індикаторами, легалізація мобільних дробарок, поширення правил припинення статусу відходу на мінеральні фракції, запуск логістичних хабів, посилення штрафів і легалізація очищених відходів від руйнувань через перекласифікацію у стандартні будівельні коди.
5. Дії в сфері будівництва
   Орієнтовані на пряме інтегрування циркулярних стандартів у будівельний процес. Передбачають впровадження аудиту перед знесенням великих об’єктів, контроль сортування на майданчиках, створення ДСТУ для рециклятів, запуск цифрових паспортів будівельної продукції, а також обов’язкове фіксування частки використання вторинних матеріалів у проєктах державного відновлення.

Кожен захід у дорожній карті супроводжується орієнтовним горизонтом реалізації, від одного до п’яти років, що дозволяє профільним органам планувати впровадження послідовно, а не хаотично.

Навіщо потрібна Зелена книга і що буде далі

Зелена книга є усталеним у європейській практиці форматом аналітичного документа, який передує прийняття нормативних актів. На відміну від законопроєкту чи стратегії, вона не пропонує готового рішення, а системно окреслює проблему, аналізує чинне регулювання і представляє варіанти реформи для обговорення з профільними органами влади, бізнесом та експертною спільнотою.

Підготовлений аналіз дає профільним міністерствам і відомствам структуровану доказову базу: чіткий перелік регуляторних прогалин, порівняння з успішними практиками ЄС і конкретні варіанти їх усунення з орієнтовними термінами.