Українські громади дедалі частіше стикаються з викликом, який виходить далеко за межі поточних комунальних витрат. Йдеться не лише про фізичну економію електроенергії чи тепла, а про здатність громад планувати власну енергетичну безпеку, зменшувати залежність від зовнішніх ризиків, модернізувати соціальну інфраструктуру та поступово переходити до більш стійких моделей розвитку.

Для Ukraine Support Team цей напрям є одним із практичних прикладів того, як експертна підтримка може перетворюватися на конкретні рішення для громад. Досвід роботи з Іванівською громадою Чернігівської області демонструє повний цикл такої підтримки: від збору та відновлення енергетичних даних — до підготовки муніципального енергетичного плану і проєктної документації для сонячних електростанцій.

Чому енергетичне планування стало критично важливим для громад

Після початку повномасштабної війни питання енергетичної стійкості громад набуло нового значення. Для місцевого самоврядування це вже не лише питання довгострокового розвитку, а й умова безперервної роботи шкіл, адміністративних будівель, медичних та соціальних об’єктів.

Тамара Буренко, експертка UST з питань енергоефективного розвитку громад та підприємств, наголошує на важливості розробки МЕП для стабільного енергетичного функціонування громади:

«МЕП це не тільки про досягнення цілей скорочення викидів в атмосферу, це про комплекс енергоефективних зазодів в громаді, який дозволяє заощаджувати на енергоресурсах та вдало обирати доступне таливо та енергію, яка дозволить в подальшому значно заощаджувати кошти місцевих бюджетів та забезпечити стале надання соціальних послуг всім мешканцям громади. Це про надійність і відповідність європейським принципам і стандартам».

Саме тому UST працює з громадами не у форматі загальних рекомендацій, а через підготовку практичних інструментів: аналіз енергоспоживання, визначення базових показників, формування пріоритетних заходів з енергоефективності та енергозбереження, оцінку потенціалу відновлюваної енергетики та розробку проєктних рішень для таких громад.

В Іванівській громаді ця робота розпочалася з розробки енергетичного планування на період до 2030 року. Метою проєкту було забезпечити громаду стратегічними рішеннями для підвищення енергоефективності, зниження викидів і впровадження відновлюваної енергетики. У межах роботи команда UST провела аналіз енергетичного стану громади, визначила базові лінії споживання та розробила пріоритетні заходи для посилення енергетичної безпеки, забезпечення автономної роботи ключових закладів громади, які надають важливі соціальні послуги мешканцям.

Іванівська громада як приклад роботи в складних умовах

Особливість кейсу Іванівської громади полягає в тому, що робота з енергетичного планування відбувалася в умовах суттєвої втрати вихідних даних. Громада перебувала 25 днів під російською окупацією, вся документація та інформація з даними, необхідної для підготовки муніципального енергетичного плану, була знищена під час бойових дій та окупації громади  у 2022 році. 

Для UST це означало, що енергетичне планування довелося фактично відновлювати з нуля. Команда збирала, відновлювала,  обробляла та аналізувала, моделювала та переоцінювала  енергетичні дані, оцінювала поточний стан об’єктів, працювала з громадою над визначенням реалістичних цілей і формувала набір проєктів, які можуть бути впроваджені на місцевому рівні.

Цей підхід є важливим не лише для Іванівської громади. Він показує, як громади, що постраждали від війни, можуть повертатися до системного управління розвитком навіть тоді, коли базова технічна та адміністративна інформація була втрачена або пошкоджена.

23 проєкти для скорочення споживання енергії

Результатом роботи UST стало формування енергетичного планування для Іванівської громади до 2030 року. У межах підготовленого плану було запропоновано 23 проєкти, спрямовані на підвищення енергоефективності громади. За оцінками UST, їх реалізація дозволить скоротити споживання енергоресурсів на 424 МВт·год. 

Серед ключових напрямів — модернізація систем опалення, термомодернізація будівель та впровадження проєктів відновлюваної енергетики з системами накопичення електричної енергії. Саме поєднання цих напрямів є принципово важливим: громада отримує не набір окремих заходів, а комплексну дорожню карту, яка дозволяє поступово зменшувати витрати, підвищувати надійність інфраструктури та залучати партнерів до фінансування конкретних проєктів.

Підготовлений UST звіт має стати основою для розроблення та затвердження місцевого енергетичного плану Іванівської громади. Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Від плану — до проєктної документації

Наступним етапом роботи стала підготовка конкретних проєктних рішень для впровадження відновлюваної енергетики. У березні 2026 року UST передала Іванівській громаді проєктну документацію для трьох сонячних електростанцій з системами накопичення. Йдеться про об’єкти Количівського ліцею, Іванівського ліцею та адміністративної будівлі. 

У межах цієї роботи команда проєктувальників підготувала техніко-економічне обґрунтування для трьох СЕС. Було визначено оптимальний тип станцій, розраховано потужність, очікуваний виробіток електроенергії, вартість і термін окупності. Також були розроблені передпроєктні рішення: схеми розміщення та підключення сонячних електростанцій, а також орієнтовний кошторис реалізації. 

Це важливий практичний результат, оскільки громада отримала не лише аналітичний документ, а підготовлену основу для подальшого залучення фінансування, проходження технічних процедур і реалізації проєктів на конкретних об’єктах соціальної та адміністративної інфраструктури.

Роль UST: не замість громади, а разом із громадою

Досвід Іванівської громади показує, що ефективна підтримка місцевого самоврядування має будуватися не на зовнішніх універсальних рішеннях, а на спільній роботі з громадою. Команда UST відвідувала громаду, обстежувала обєкти соціальної  інфраструктури, обговорювала технічні аспекти та проводила робочі зустрічі з керівництвом Іванівської сільської ради. 

Такий формат дозволяє краще врахувати реальний стан об’єктів, управлінські можливості громади, наявні ресурси та першочергові потреби. Саме тому енергетичне планування у виконанні UST — це не формальний документ, а практичний інструмент для ухвалення рішень.

Як зазначала голова UST Олена Колтик під час презентації результатів роботи в Іванівській громаді, команда допомагає розробляти конкретні плани дій, адаптовані до реального стану справ у громадах. 

Чому цей досвід може бути масштабований

Кейс Іванівської громади є показовим для багатьох українських громад, особливо тих, що постраждали від бойових дій або мають обмежені кадрові та технічні ресурси для самостійної підготовки енергетичних планів.

Досвід UST демонструє кілька важливих принципів, які можуть бути застосовані в інших громадах:

• по-перше, енергетичне планування має починатися з якісного збору та аналізу даних;
• по-друге, плани мають включати не лише загальні цілі, а конкретні проєкти з очікуваним ефектом;
• по-третє, відновлювана енергетика повинна розглядатися як частина ширшої системи енергоефективності, а не як окремий символічний захід;
• по-четверте, громади потребують не лише консультацій, а й готових документів, які можна використовувати для залучення фінансування та практичного впровадження.

Іванівська громада пройшла з UST шлях від початкового аналізу до конкретної проєктної документації для сонячних електростанцій. Це приклад того, як експертна підтримка може допомогти громаді перейти від потреби до плану, а від плану — до реальних інвестиційних рішень.

Енергетична стійкість як частина відновлення

Для України питання енергетичної стійкості громад напряму пов’язане з відновленням. Мова йде не лише про заміну пошкоджених систем або зменшення рахунків за енергію. Йдеться про формування нової якості місцевого управління, коли громада має дані, план, пріоритети та готові проєкти.

В умовах війни це також напряму пов’язано із можливістю залучення міжнародної підтримки. Адже допомога міжнародних партнерів сьогодні є одним із ключових ресурсів для відновлення громад, модернізації інфраструктури та впровадження енергоефективних рішень. Водночас доступ до фінансування європейських фондів та міжнародних програм значною мірою залежить від того, наскільки громада готова стратегічно планувати свій розвиток і пропонувати конкретні, підготовлені до реалізації проєкти.

«Наявність місцевого енергетичного плану в громаді з чітким та зрозумілим переліком заходів відкриває громаді можливості доступу до коштів європейських фондів та національних програм з фінансування заходів енергоефективності в громадах»,  – Тамара Буренко, еспертка UST з питань енергоефективного розвитку громад та підприємств.

UST розглядає таку роботу як внесок у практичне відновлення громад: від аналітики і стратегічного планування — до технічних рішень, які можуть бути реалізовані на конкретних об’єктах.

Іванівська громада стала одним із прикладів того, як цей підхід працює на практиці. Спочатку — аналіз енергетичного стану і підготовка плану до 2030 року. Потім — визначення пріоритетних проєктів. Далі — підготовка документації для сонячних електростанцій на об’єктах громади.

Саме така послідовність дозволяє переходити від загальної розмови про стійкість до конкретних дій, які посилюють громади вже сьогодні.