Яка ситуація з управлінням відходами від руйнувань на Чернігівщині?
Управління відходами від руйнувань – невіддільна частина майбутнього процесу відновлення України. Громадська організація ReThink, що входить до коаліції UST, почала роботу із дослідження ситуації на місцях та розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.
Загальна ситуація в області
Згідно зі звітами громад, які надають Обласній військовій адміністрації, на Чернігівщині накопичилось понад 14 тисяч тонн відходів від руйнувань. За словами директорки Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації Наталії Грудницької, цифри не можна вважати точними, адже оцінка об’ємів відходів від руйнувань проводиться здебільшого візуально:
«Прикордоння Чернігівщини постійно обстрілюється, масштаби руйнувань там практично не обраховуються, подекуди це неможливо. Ці відходи від руйнувань залишаються на місцях. До прийняття постанови Кабінету Міністрів 1073 від 27.09.2022, люди, які самі розбирали зруйноване житло, вивозили ці відходи на загальні сміттєзвалища. Деякі громади використовували його для підсипки доріг або в будівництві оборонних споруд. Нині розпорядженням начальника Чернігівської ОВА в області створені три місця тимчасового зберігання відходів».
Тому дуже важливо на державному рівні запропонувати механізм обліку кількості відходів від руйнувань відповідно до їх виду. “Коли ми зрозуміємо де і скільки яких видів відходів у нас утворилося після руйнувань, буде легше розпланувати необхідну інфраструктуру для їх переробки. Адже, важливо сучасну кризу використати для отримання ресурсу для нових матеріалів, а не зіпсувати родючу землю відходами”, – зазначає Голова коаліції UST Олена Колтик.
Досвід громад
Новоселівка, що входить до Киселівської громади та межує з обласним центром, зазнала масштабних руйнувань. Селом фактично проходила лінія вогню: зруйновано 148 будинків, пошкоджено – 317. Демонтаж зруйнованих будинків проводиться власними силами власників будинків, різними волонтерськими та донорськими організаціями. Щоправда, процес демонтажу ускладнюється отриманням експертно-технічних звітів та іншими питаннями оформлення власності на нерухоме майно та отримання компенсації за зруйноване майно.
Відходи від руйнувань намагаються одразу сортувати, оскільки це є вимогою законодавства. Усе, що може бути використано повторно: залізо, цегла, дерев’яні конструкції, що вціліли, на вимогу власника будинку лишають на прибудинковій території. Шкідливі для навколишнього середовища та здоров’я людини азбестовмісні матеріали та мінеральну вату зберігають герметично та окремо. Непридатні для вторинного використання у будівництві цеглу та залізобетонні конструкції вивозять у визначене місце тимчасового зберігання відходів. Надалі їх використовуватиме громада. Проте не всі дотримуються встановлених вимог та часто відходи від руйнувань знаходять у несанкціонованих місцях.
Киїнська громада, що у передмісті Чернігова, відходи від руйнувань одразу використовувала для підсипки незаасфальтованих вулиць. Під час активних бойових дій тут були зруйновані 68 будинків, говорить очільник громади Андрій Головач. Більшість із них вже демонтована, ті будівлі, що лишились нерозібраними, зараз допомагають демонтувати донори.
«Габаритні бетон та цеглу, які не можна одразу пустити на дороги, вивозять на місце тимчасового зберігання. Нам, власне, потрібне обладнання, щоб подробити відходи від руйнувань, які там складені. Дробилка – така річ, яка на постійній основі ані нам, ані іншим громадам не потрібна. Одна на область – було б чудово, ми б сформували чергу і переробили все, що потрібно», – зазначає Андрій Головач.
Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
