Home » Archives for user » Page 4

За організаційної підтримки коаліції Ukraine Support Team (UST) у школі в с. Вознесенське на Чернігівщині проведуть поточний ремонт даху і капітально відремонтують харчоблок з їдальнею. Загальна вартість робіт – понад150 тисяч євро.

Через обстріли дах навчального закладу пошкодило уламками. Під час сильних злив та після сильних снігопадів він підтікає, розповідає директор Вознесенської гімназії Леонід Горбач.

Очне навчання тут відновили вже у вересні 2022 року, завдяки наявному укриттю. Нині в приміщенні гімназії навчається 66 учнів (в тому числі з с. Новоселівка, яка зазнала масштабних руйнувань під час спроб росіян взяти Чернігів), а також 14 вихованців дитячого садочку. 

Ще 97 тисяч гривень надає Киселівська громада на розробку проєктно-кошторисної документації. 

The funding for this project is provided by Slovak foundations – Open Society Foundation Bratislava and Pontis Foundation – thanks to a generous support of the Taipei Representative Office in Slovakia.

Управління відходами від руйнувань – невіддільна частина майбутнього процесу  відновлення України. Громадська організація ReThink, що входить до коаліції UST, почала роботу із дослідження ситуації на місцях та розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.

Загальна ситуація в області

Згідно зі звітами громад, які надають Обласній військовій адміністрації, на Чернігівщині накопичилось понад 14 тисяч тонн відходів від руйнувань. За словами директорки Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації Наталії Грудницької, цифри не можна вважати точними, адже оцінка об’ємів відходів від руйнувань проводиться здебільшого візуально:

Тому дуже важливо на державному рівні запропонувати механізм обліку кількості відходів від руйнувань відповідно до їх виду. “Коли ми зрозуміємо де і скільки яких видів відходів у нас утворилося після руйнувань, буде легше розпланувати необхідну інфраструктуру для їх переробки. Адже, важливо сучасну кризу використати для отримання ресурсу для нових матеріалів, а не зіпсувати родючу землю відходами”, – зазначає Голова коаліції UST Олена Колтик.

Досвід громад

Новоселівка, що входить до Киселівської громади та межує з обласним центром, зазнала масштабних руйнувань. Селом фактично проходила лінія вогню: зруйновано 148 будинків, пошкоджено – 317. Демонтаж зруйнованих будинків проводиться власними силами власників будинків, різними волонтерськими та донорськими організаціями. Щоправда, процес демонтажу ускладнюється отриманням експертно-технічних звітів та іншими питаннями оформлення власності на нерухоме майно та отримання компенсації за зруйноване майно.

Відходи від руйнувань намагаються  одразу сортувати, оскільки це є вимогою законодавства. Усе, що може бути використано повторно: залізо, цегла, дерев’яні конструкції, що вціліли, на вимогу власника будинку лишають на прибудинковій території. Шкідливі для навколишнього середовища та здоров’я людини азбестовмісні матеріали та мінеральну вату зберігають герметично та окремо. Непридатні для вторинного використання у будівництві цеглу та залізобетонні конструкції вивозять у визначене місце тимчасового зберігання відходів. Надалі їх використовуватиме громада. Проте не всі дотримуються встановлених вимог та часто відходи від руйнувань знаходять у несанкціонованих місцях. 

Киїнська громада, що у передмісті Чернігова, відходи від руйнувань одразу використовувала для підсипки незаасфальтованих вулиць. Під час активних бойових дій тут були зруйновані 68 будинків, говорить очільник громади Андрій Головач. Більшість із них вже демонтована, ті будівлі, що лишились нерозібраними, зараз допомагають демонтувати донори.

Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».

Звіт з діяльності Громадської організації Ukraine Support Team у 2023 році

Переглянути звіт

Форум коаліції Ukraine Support Team (UST) зібрав представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, донорів та бізнесу для координації зусиль та обміну практичним досвідом з питань відновлення постраждалих від військової агресії Російської Федерації регіонів. Захід відбувся в Києві, 13 грудня 2023 року.

Дискусії на форумі були поділені на три тематичні секції:
І. Спроможність громад до відновлення.
Досвід співпраці громади з центральною владою та донорами. Успішні проекти, труднощі в їх реалізації.
ІІ. Донорські організації та громади: уроки.
Досвід співпраці донорських організацій з громадами. Програми напрямів діяльності донорських організацій у 2024 році.
ІІІ. Людський капітал і приватний сектор у процесах відновлення.
Роль розвитку людського капіталу та економічного відновлення у відновленні постраждалих від війни регіонів.

Серед спікерів форуму були представники Київської, Чернігівської, Миколаївської та Луганської обласних військових адміністрацій, Міністерства відновлення, Офісу Президента України, територіальних громад, Посольства Королівства Данії в Україні, UNDP, UCBI/USAID, UNICEF, Фонду Партнерство за Сильну Україну, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також бізнесу – АТ “Ощадбанк”, Європейської Бізнес Асоціації, Спілки українських підприємців.

Найбільш обговорюваними під час панельних дискусій стали такі виклики відновлення регіонів:
– відсутність комплексного бачення відновлення конкретних регіонів з урахуванням взаємовідносин із сусідніми регіонами;
– погана або зовсім відсутня координація дій з питань відновлення між зацікавленими сторонами на всіх рівнях (державні та місцеві органи влади, донорські організації, громади);
– неякісне або застаріле проектування рішень/проектів для відновлення, часто через відсутність потенціалу громади та бюджету для розробки проектно-кошторисної документації;
– погана пріоритезація проектів, що фінансуються державним фондом відновлення;
– розвиток людського капіталу є вирішальним елементом для поточного та майбутнього відновлення;

Переглянути запис панельних дискусій можна на Youtube-каналі коаліції UST:

Коаліція Ukraine Support Team (UST) запрошує долучитись до обговорення процесів, пріоритетів та принципів відновлення регіонів, постраждалих наслідок військової агресії рф проти України. 

Форум “REBUILDING LIVES: ПРІОРИТЕТИ ТА ПРИНЦИПИ ВІДНОВЛЕННЯ” стане майданчиком, на якому зберуться представники центральної та регіональної влади, донорські організації, громадянське суспільство, бізнес та інші стейкхолдери процесів відновлення, з метою координації спільних зусиль задля ефективної відбудови України. 

У фокусі обговорення на форумі: 

• Перші кроки у відновленні громад: бачення процесів відновлення на національному рівні, проблеми на місцях та можливості вдосконалення, співпраця з донорами;
• Підходи до пріоритезації потреб відновлення;
• Досвід донорів та партнерів у співпраці з громадами, плани та можливості для вдосконалення;
• Підготовка до відбудови України, роль бізнесу у відбудові.

Коли: 13 грудня 2023 року, 10:00

Де: м. Київ

Формат участі: онлайн та офлайн

Організатор: Ukraine Support Team (UST)

Місце проведення та програма заходу будуть надіслані підтвердженим учасникам. Реєстрація: https://forms.gle/P5cJRmFT1oR2uN7j9

14 листопада у Миколаєві відбулась координаційна зустріч міжнародних організацій, національних громадських організацій, які працюють у сфері освіти Миколаївської області, з обласною військовою адміністрацією щодо проблем та викликів відновлення доступу до освіти в регіоні та захисту дітей, перспективи зміцнення співробітництва та встановлення постійних зв’язків, координації та презентації стратегій присутності в регіоні та конкретних планів діяльності на 2024 рік.

Безпосередню участь в освітньому кластері в Миколаївській області беруть 35-40 організацій. Відновити очне навчання в більшості громад області видається неможливим через близькість зони бойових дій та високу ймовірність обстрілів. Цифрові навчальні центри та перетворення існуючих приміщень на тимчасові школи довели свою ефективність у громадах, які тривалий час перебували під окупацією або на передовій бойових дій і зазнали значних руйнувань.

Основні потреби регіону у відновленні доступу до освіти:

• облаштування укриттів;
• відновлення доступу до питної води в м. Миколаїв;
• збільшення навчальних центрів, позакласних заходів та уроків безпеки;
• реконструкція закладів професійної освіти;
• забезпечення психологічної підтримки та кібербезпеки тощо.

У заході взяли участь представники Миколаївської обласної військової адміністрації, Міської ради Миколаєва, UNICEF, Plan International, БФ SavED, ГО“10 квітня”, БФ “Діти героїв”, Асоціації інноваційної та цифрової освіти, , MontessoriUA, MontessoriMykolaiv, IREX, SURGe, NRC, Peace Winds Japan, IsraAID, ГО Олександра Педана JuniorS, ГО “ІСТОК” , БО “Клуб благодійників”, Save the Children, БФ “Щедрик”.

Представники територіальних громад області зустрілися із національними та міжнародними громадськими організаціями, які надають експертну та донорську допомогу у сфері відновлення доступу до освіти, аби скоординувати спільні зусилля у подоланні проблем  галузі, спричинених війною. Форум організований Чернігівським офісом UST спільно з Регіональним офісом міжнародного співробітництва Чернігівської ОВА.

«Цьогорічні показники вселяють надію в те, що спільними зусиллями ми зможемо надолужити освітні втрати. На сьогодні 38% шкіл в нас навчаються очно, 46% – за змішаною формою, і тільки 16% навчаються дистанційно».

Саме координація спільної роботи між органами держаної та місцевої влади і НГО може пришвидшити процес відбудови, вважає радниця начальника Чернігівської ОВА Тетяна Ясочко:

«Мета цього заходу – налагодити комунікацію донорів із громадами, які потребують допомоги. Ми хочемо побудувати цей діалог, аби наша спільна робота по відновленню галузі була якомога ефективнішою».

Однією з серйозних проблем в галузі освіти Чернігівщини, вважає керівник Чернігівського офісу UST Андрій Кужель, є нерівномірність реалізації проектів в області:

«Допомога часто сфокусована ближче до Києва. Київська траса – ніби умовна лінія розмежування. Всі ми розуміємо, що це зручніше логістично, але ми маємо пам’ятати про прикордоння, куди багато донорів бояться їхати. Звідти їдуть люди, і відсутність доступу до освіти – один із факторів цієї міграції».

Так, у 20-кіломентровій зоні на кордоні з росією, де очне навчання заборонене, розташовано 19 шкіл та 17 дитячих садочків, де загалом навчається майже 2 тисячі дітей. За словами, керівниці відділу освіти Новгород-Сіверської міської ради Тетяни Ковальчук, за два місяці навчального року кількість здобувачів освіти у школах громади зменшилась на 20 дітей. З 13 шкіл в громаді очно працює лише одна.

«Ми громада, яка перебуває у зоні можливих бойових дій, у нас 20-км зона. У нас що не школа, то менше за 200 учнів, а фонди зазвичай беруться за великі школи, – говорить Тетяна Ковальчук. – У Новгороді-Сіверському ми маємо великий ліцей на 800 учнів, де немає укриття. Ми розробляємо проектну документацію на його будівництво, просимо проектантів розбити його на комплекси, щоб частинами його реалізовувати, але і на це не знаходиться донора. Нам потрібно працювати над тим, щоб шукати фонди, які готові будуть об’єднатися».

В рамках форуму представники міжнародних організацій презентували політики та напрямки своєї діяльності, розповіли про плани роботи на 2024 рік. Анна Пуцова, керівниця операційного напряму фонду SavEd, за ініціативи якого в школах області були створені перші 8 цифрових освітніх центрів, наголосила на важливості проактивної позиції органів місцевого самоврядування.

«Правильно артикульована потреба з правильною аргументацією дорівнює задоволенню цієї потреби. Міжнародні фонди можуть вам допомогти, але важливо запропонувати своє бачення, як цю проблему вирішити, пропрацювати законодавство та можливі рішення. Тільки тоді цей механізм може зрушити з місця», – звернулася вона до представників громад області.

Ми раді оголосити про початок роботи Ukraine Support Team на Херсонщині! 

Команда Херсонського офісу UST проводитиме оцінку потреб громад у відновленні на деокупованій частині області. Зокрема, відбуватиметься збір даних, виявлення потреб громад за сферами: 

• енергетика та ЖКГ;
• освіта;
• охорона здоров’я. 

За результатами оцінки потреб  та їх пріоритезації за SMART методологією UST буде сформовано каталог проєктів для залучення донорської допомоги у постраждалі громади.

Крім цього, офіс ставить перед собою задачу покращити взаємодію громадянського суспільства Херсонщи=ни у питаннях відновлення. 

До команди Херсонського офісу USТ увійшли представники неформальної спілки громадських організацій Херсонщини, до якої входять ГО “Місто Сили” та ГО Центр Живої Історії Олешшя. Спілка була утворена з метою відновлення південного регіону, координації сил громадянського суспільства задля розвитку України. Це сформовані команди фахівців з необхідними навичками в реалізації проектів високої складності та напрацьованою довірою іноземних партнерів. Спілкою вже реалізовано низку проєктів для населення та громад півдня. 

Керівник Херсонського офісу UST – Євген Гілін. 

В рамках початку роботи регіонального офісу UST на Херсонщині, було також підписано Меморандум про співпрацю між UST та Херсонською ОВА у питаннях відновлення області, зокрема: у сприянні налагодження співпраці з донорами, громадянським суспільством; проведенні оцінки потреб  та розробці проєктних пропозицій, підтримці і реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги та ін. Співпраця з ХОВА відбуватиметься в рамках Регіонального офісу міжнародного співробітництва –  ініціативи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, що має на меті розвиток взаємодії місцевих та регіональних влад з міжнародними партнерами, які прагнуть співпрацювати на рівні області та територіальної громади.

Миколаївські волонтерські, громадські організації та місцева влада обговорили співпрацю у питаннях відновлення області. Учасники зустрічі домовились створити платформу для координації дій, покращення співпраці та обміну інформацією.

Під час виступу Олена Колтик, голова коаліції Ukraine Support Team (UST), розкрила основні принципи роботи коаліції та зауважила, що розвинуте громадянське суспільство є запорукою розвитку демократичної країни. Також була висвітлена проблематика прийняття рішень  з питань відновлення  владою на центральному рівні з недостатнім розумінням потреб громад на місцях. «Дуже важливо, щоб громадськість незважаючи на війну, не втрачала свій голос», – додала вона. 

Зі свого боку Дмитро Тарасенко, керівник Миколаївського офісу коаліції UST, запропонував започаткувати практику діалогів на постійній основі. Створення структурованого та ефективного механізму комунікації дозволить всім зацікавленим сторонам ефективно взаємодіяти у процесах відновлення Миколаївської області. 

Як повідомив Саймон Мущик, представник Stabilization Platform, зміцнення громадських і державних структур є основою передумовою сталої стабілізації суспільства. Надзвичайно важливою є співпраця між усіма учасниками. Участь широкого кола сторін, особливо громадянського суспільства, підвищує легітимність ініційованих проєктів, які підтримуються та їх реалізація контролюється. Ключовим фактором є прозорість з точки зору фінансової підтримки, а також відкрий доступ до процесів. 

«Вже набутий досвід у Миколаївській області може стати цінним прикладом для інших регіонів», – наголосив Саймон Мущик.

Микола Марінов, заступник начальника МОВА, розповів про декілька підходів у взаємодії між громадськими й донорськими організаціями. Також він зазначив, що до створення робочих груп міжнародного співробітництва у кожній області за ініціативи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, функцію пріоритезацію потреб громад на Миколаївщині виконувала команда UST.

Далі спікери громадських організацій поділилися власним досвідом та озвучили головні проблеми й пропозиції щодо співпраці зацікавлених сторін. Звернули увагу на те, що наразі державній владі не вистачає ресурсів для роз’яснення всіх способів взаємодії та підтримки й в цьому вбачається залучення допомоги зі сторони громадських організацій та коаліцій.

Фонд заохочує всіх небайдужих приєднуватися, а також концентруватися на розвитку економічної складової, а саме Наталя зі своєю командою багато уваги приділяє грантовим можливостям для малого бізнесу, безплатній перекваліфікації працівників підприємств у зв’язку зі втратою робочих місць на зруйнованих чи зупинених підприємствах. Спікер висловила бажання підписати меморандум про співпрацю.

На заході були присутні:

Олена Колтик, голова коаліції UST,

Дмитро Тарасенко, керівник Миколаївського офісу коаліції UST,

Саймон Мущик, представник Stabilization Platform,

Микола Марінов, заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації,

Ігор Філіппов, заступник директора департаменту Миколаївського міського голови,

Олександр Корольов директор департаменту економічного розвитку та регіональної політики МОВА, керівник гуманітарного штабу при ОВА,

Євген Бабков, директор Агенції регіонального розвитку Миколаївської області,

Євген Гілін, представник ГО «Місто Сили»,

Сергій Татаренко, представник ГО «Розвиток України»,

Ігор Яковенко, представник ГО «Мій напрям»,

Віталій Бутучел, представники ГО «Надія є»,

Наталія Горбенко, представник БФ «Щедрик».

Публічна дискусія «Співпраця громадських організацій, місцевої влади та донорів у питаннях відновлення Миколаївщини» відбулася 28 вересня у Миколаєві та організована Миколаївським офісом коаліції Ukraine Support Team (UST) у партнерстві з Регіональним офісом міжнародного співробітництва. Проєкт у Миколаївській області області імплементується ГО «BRDO» за підтримки «Stabilisation Platform» на замовлення Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Наш перший подкаст “Жити зараз” про початок другого навчального року під час війни. Як вже зараз дати дітям можливість здобувати освіту через швидкі та тимчасові рішення, поговорили з Анною Новосад, співзасновцею Благодійного фонду SavED, міністеркою освіти і науки України 2019-2020 та експертом UST (Ukraine Support Team) з освіти. 

Ведуча подкасту: Олена Колтик, голова коаліції UST

Вперше від початку повномасштабної війни громадськість Чернігова зібралась обговорити координацію процесів відновлення за участі влади та представників громад з метою створення єдиної координаційної платформи для громадськості. В рамках заходу учасники обговорили підвищення прозорості у відновленні регіону та потребу у якісному відборі проєктів для відновлення життя у постраждалих громадах через агресію рф.

«Нагальною потребою, яку міг би закрити громадський сектор, є допомога із подачею заяв на програму «єВідновлення» (особливо категорії людей старшого віку) та оформлення документів на майнові права, юридичні консультації. Станом на 7 вересня ми маємо близько 2 тисяч заяв від жителів області, майже половина – в обробці комісій».

За словами Павла Пущенка, експерта шведсько-українського проєкту PROSTO, на Чернігівщині місцеві ради тільки почали процес створення спеціальних комісій із планування відбудови, коли після деокупації пройшло вже майже півтора роки.

«В нас є приклад комплексної відбудови с. Ягідне, де громада запитала в людей, як вони цю відбудову бачать. Це прекрасний приклад із громадськими обговореннями, так і має бути. Але це пілот – тут є підтримка держави, потужних фондів. Що робити громаді, яка постраждала, але не має ані грошей, ані плану відбудови? Це важливе питання. В громад має бути політичне розуміння, що залучення громадян – це необхідність, а не формальність».

Одним з можливих рішень він називає консультації та навчання керівництва громад інструментам залучення громадського суспільства.

Саймон Мущик, представник Stabilization Platform – проєкту, який займається реалізацією та підтримкою програм в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та інструментів зовнішньої політики Євросоюзу, звернувся до учасників заходу:

“На місцевому рівні надзвичайно важливою є співпраця військово-цивільних адміністрацій, ОМС та громадянського суспільства: спільні підходи до оцінки потреб допомагають розбудовувати громади, що необхідно для сталого зміцнення державних структур, особливо деокупованих. Набутий досвід у Чернігівській області може стати цінним прикладом для відбудови інших регіонів.”

Учасники заходу визначили основні напрямки для подальшої роботи платформи в регіоні: 

1. Консультації для громадськості з підготовки та оформлення документів для отримання компенсації для зруйноване або пошкоджене житло.
2. Інформаційна кампанія для громадян щодо реальних процесів відновлення в країні. 
3. Навчання керівництва територіальних громад щодо залучення громадськості. 
4. Інституційна підтримка громадських організацій Чернігівщині. 

«Команда UST організувала цю зустріч аби започаткувати публічний діалог щодо залучення громадськості до процесів та планування відбудови, адже усі мають спільну мету, але бачення в усіх можуть бути різними», – сказав керівник Чернігівського офісу коаліції  UST Андрій Кужель.

“Коаліція UST за участі національних експертів розробила методологію SMART-пріоритизації. Вона створена для того аби змінити підходи до процесів відбудови: не погоджуватись на усі пропозиції фінансування, натомість пріоритизувати наші потреби – показати донорам, яка допомога критично потрібна зараз”, – зазначила Олена Колтик, заохочуючи громади використовувати інструмент методології у своїй роботі. 

На заході були присутні:

Юрій Сухомлин, заступник керівника Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА

Сергій Куреня, в.о. начальника управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА

Андрій Галюга, керівник волонтерського об’єднання «Бо Можемо!»

Аліна Коломієць, речниця Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області 

Павло Пущенко, експерт проєкту PROSTO, автор посібника «Інформування населення в кризових умовах та залучення до процесу планування та відбудови громад»

Віктор Нікітенко, заступник голови Киїнської ТГ

Володимир Шелупець, голова Киселівської ТГ

Петренко Світлана, начальниця відділу ЦНАП Іванівської ТГ

Захід «Залучення громадянського суспільства до відбудови Чернігівщини»  відбувся 7 вересня 2023 року у Чернігові та організований Чернігівським офісом коаліції Ukraine Support Team (UST).  Проєкт у Чернігівській області імплементується ГО «BRDO» за підтримки «Stabilisation Platform» на замовлення Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

_{Фото: Влад Спешилов}

Незважаючи на війну, сім’ї повертаються до своїх домівок, а діти йдуть до садочків та шкіл. Найбільшою потребою у відновленні доступу до освіти залишається наявність укриттів у навчальних закладах. Укриття дозволяють відновити очну або змішану форму навчання, що вкрай важливо для отримання якісної освіти та соціалізації дітей, які вже четвертий рік (спочатку через Covid, а потім – через війну) здебільшого отримують дистанційну освіту.

Детальніше про ситуацію в освітній галузі Чернігівщини та Миколаївщини у нашому матеріалі.

Чернігівщина

До очної форми навчання в новому навчальному році повернеться 52% шкіл Чернігівської області. Такі дані озвучили в обласному департаменті освіти Чернігівської ОДА, однак зазначили, що ці цифри є не точними, а прогнозованими. Для порівняння, минулого навчального року лише 21% шкіл працював офлайн.

^{На фото: укриття, Ріпкинський ліцей, с. Ріпки, Чернігівська область}

До очної та змішаної форми навчання повертаються школи, в яких укриття визнані придатними. Загалом це 355 закладів загальної середньої освіти (у 8 з них наразі тривають роботи з облаштування сховищ). За даними Чернігівської ОДА, протягом повномасштабної війни за гроші з державного та місцевих бюджетів, а також благодійних організацій вдалося відремонтувати 249 шкільних сховищ та встановити 7 модульних укриттів.

Обов’язковою умовою для повернення до очного навчання в школах є також згода на це  місцевого самоврядування, педагогічного та батьківського колективів.

Наразі в Чернігівській області залишається 27 шкіл, в яких немає ані власного, ані укриття поруч, яким можна було б користуватися під час повітряних тривог. Саме відсутність облаштованих сховищ  в обласному управлінні освіти називають найгострішою проблемою в організації навчального процесу. Такі заклади навчатимуться виключно дистанційно, незалежно від їх розташування.

Дистанційна форма навчання також запроваджується у закладах освіти, які розташовані у 20-кілометровій зоні біля кордону з рф, це 23 школи та 18 дитячих садочків, – загалом майже 2,5 тисячі дітей. Протягом 2022/23 рр. у школах прикордоння учителі отримали понад 5139 ноутбуків, учні – 1797 ноутбуків та планшетів для навчання, повідомляють в ОДА.

Щодо дитсадків, то 1 вересня 2023 року роботу планують розпочати 324 заклади (81%), до них зараховано 18 728 дітей. З них:

·  245 (61%) – очно;

·  52 (13%) – за змішаною формою;

·  48 (12%) – дистанційно.

За потреби, зазначають в обласному управлінні освіти, заклади освіти можуть протягом року переходити з однієї форми навчання на іншу.

Миколаївщина

У Миколаївській області 429 закладів загальної середньої освіти готуються прийняти учнів цього навчального року. Очікується, що вони нададуть освітні послуги для близько 109 тисяч учнів.

^{На фото: Гімназія Аркаса, м. Миколаїв. Зруйнована 4 ракетами С-300.}

Щодо дошкільної освіти, станом на 1 січня 2023 року налічується 510 дошкільних закладів, куди вже зараховано 26 870 дітей. Це значить, що майже 91,4% дитячого населення області знаходиться в системі дошкільної освіти.

Наразі в області функціонують та надають освітні послуги 236 закладів дошкільної освіти (46,3%) у 33 територіальних громадах, в яких здобувають освіту 9304 вихованці (34,6% від числа зарахованих до закладів дошкільної освіти). 

З них – 236 закладів (46,3%) діють у звичайному режимі, 162 (31,8%) працюють дистанційно, а 26 (5,1%) використовують змішаний підхід.

Що стосується форми навчання в загальноосвітніх школах, за результатами моніторингу 71 (17%) школа обрала офлайн навчання, 175 (41%) надаватимуть освітні послуги  онлайн, а 183 (42%) – змішано.

Процес організації навчання також вимагає важливих заходів. Серед них – капітальний ремонт, реконструкція захисних споруд, встановлення систем відеоспостереження, облаштування класів безпеки, організація пропускного режиму. Крім того, при відновленні офлайн або навчання у змішаному форматі, більш як 12 тисяч учнів потребуватимуть транспорту. Для цього знадобиться додатково 128 автобусів.

Також, важливо зазначити, що з-за кордону до ЗЗСО повернулося 5965 (23%) здобувачів освіти. На момент завершення попереднього навчального року 19 677 (17,7%) учнів навчалися із-за кордону. 

Щодо педагогічного складу, на початок минулого навчального року за кордоном перебували та здійснювали освітню діяльність 759 учителів, упродовж року повернулися в Україну 224.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5