У березні команда Ukraine Support Team (UST) провела семінар, присвячений підходам наближеного до природи лісівництва, що дедалі активніше впроваджуються в країнах Європи. Цей підхід передбачає ведення лісового господарства з урахуванням природних процесів, відновлення біорізноманіття та посилення стійкості лісових екосистем до змін клімату.
Під час заходу ми обговорили:
• Європейські стандарти ведення лісового господарства та виклики, які стоять перед Україною в контексті євроінтеграції.
• Практичні приклади переходу до сталого управління лісами на локальному рівні.
• Взаємозв’язок між лісовою політикою, змінами клімату та енергетичною безпекою.
• Перспективи впровадження принципів EU Deforestation Regulation (EUDR) в українські реалії.
Семінар зібрав експертів, представників громад, державних лісових господарств та громадських організацій. Спільно ми обговорили, як перейти від виснажливого використання лісів до екосистемного підходу, який зберігає функції лісів і забезпечує добробут громад.
Цей захід — частина більшої ініціативи UST із просування стійкого управління природними ресурсами, адаптованого до українського контексту та сучасних викликів.
Разом з Іванівською громадою на Чернігівщині починаємо проєкт щодо розробки Енергетичного планування на період до 2030 року для сталого енергетичного розвитку.
Основна мета забезпечити громаду стратегічними рішеннями для підвищення енергоефективності, зниження викидів та впровадження відновлюваної енергетики. У рамках проєкту буде проведено аналіз енергетичного стану, визначено базові лінії споживання та розроблено пріоритетні заходи для енергетичної безпеки громади.
Цей проєкт не лише підвищить стійкість енергозабезпечення об’єктів критичної інфраструктури, а й стане основою для розробки Муніципального енергетичного плану та стратегії “зеленого” відновлення.
В рамках проєкту наша команда відвідала громаду, оглянула соціальну інфраструктуру, обговорила технічні аспекти, а також провела робочу зустріч із головою сільської ради Олена Швидка.
Ми вдячні Міжнародний фонд “Відродження” за підтримку та Іванівська сільська рада за довіру.
Чи можливо ефективно планувати відбудову без розуміння, як розвиватиметься громада в майбутньому? Як спрогнозувати проектні потужності соціальної та критичної інфраструктури, яка будується на десятиліття, без попередніх оцінок щодо демографічної ситуації, економічного потенціалу та перспектив розвитку громади? Коаліція Ukraine Support Team разом із партнерами розпочала роботу над проєктом з економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади, покликаним розв’язати цю проблему.
В рамках роботи коаліції UST ми багато допомагали громадам у пріоритизації їхніх потреб у відновленні. В умовах війни та обмежених ресурсів відбудувати все й одразу нездійсненна задача, а подекуди й недоцільна. Чи варто вкладати мільйони у відновлення школи на 600 учнів, якщо ми не знаємо, скільки дітей у ній навчатиметься через 5 років? Скільки ліжкомісць має бути у новій лікарні?
Процес відновлення не може обмежуватися фізичною відбудовою зруйнованого. Аби повернути людей назад додому, він має орієнтуватися на зміцнення та розвиток економіки.
Разом з партнерам – Офісом ефективного регулювання BRDO та консалтинговою компанією Saturday Team ми хочемо на прикладі Бородянки створити алгоритм, який допоміг би громадам визначати перспективні та пріоритетні шляхи їх економічного розвитку та відновлення.
“Дуже складно оцінити, що дійсно потрібно відбудовувати, куди вкладати сили та кошти в першу чергу, коли немає розуміння, як розвиватиметься громада за тих чи інших обставин. Тому ми взялися за новий амбітний проєкт – економічне моделювання відновлення та розвитку громад. Розробивши сценарії розвитку на прикладі Бородянки, ми сподіваємося створити своєрідний чекліст для інших громад: що вони повинні знати про себе, як планувати майбутнє своєї громади та визначати, що саме необхідно відновлювати та що пропонувати донорам і потенційним інвесторам”, – зазначає голова коаліції Олена Колтик.
За підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”, в рамках нового проєкту наша команда проводе аналіз економічного та демографічного стану Бородянської громади у різні періоди, визначить системні проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Ми також дослідимо світові та загальноукраїнські тренди, які матимуть вплив на розвиток громад в довгостроковій перспективі.
На основі цих даних наші експерти змоделюють сценарії економічного розвитку до 2030 року та протестують їх з місцевими жителями, представниками бізнесу та іншими стейкхолдерами, обравши найбільш перспективні та підходящі для громади.
Ми впевнені, що такий підхід дозволить органам місцевого самоврядування побудувати більш дієву стратегію управління і налагодити ефективнішу комунікацію з донорами та потенційними інвесторами, щоб громада підвищувала свою спроможність та стало розвивалася.
Громадам стане легше оцінювати кількість відходів від руйнувань, утворених внаслідок війни, та управляти ними. Експерти громадської організації Ukraine Support Team, розробили Методичні рекомендації щодо обліку обсягів відходів від руйнувань, які дозволяють проводити швидку попередню оцінку кількості утворених відходів на місці руйнувань житлових будинків, освітніх та медичних закладів. Цей інструмент допоможе у плануванні видатків на демонтаж і логістику, а також розміщення переробних потужностей. Користуватися ним навчили вже понад 500 представників територіальних громад України.
Чому рахувати важливо?
За даними офіційних відомств в Україні налічується понад 600 тисяч тонн відходів від руйнувань. Проте, за оцінками експертів ця цифра значно занижена, адже враховує лише ті відходи, які були перевезені до місць їх тимчасового зберігання чи на сміттєзвалища. Тобто офіційна статистика здебільшого не враховує кількість відходів від будівель, що стоять не демонтованими, оскільки досі не існувало методики обрахунку відходів на місцях їх утворення. Крім того, облік кількості відходів від руйнувань не ведуть в зонах активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
“Для того, щоб вирішити проблему, необхідно для початку зрозуміти її масштаб. Наші Методичні рекомендації обліку відходів від руйнувань за розрахунковим методом, допоможуть громадам оцінити кількість відходів, яка утворилася внаслідок руйнування будинку та запланувати необхідну інфраструктуру для демонтажу, тимчасового зберігання та переробки цих відходів. Тільки маючи коректну статистику – де та скільки ми маємо відходів від руйнувань, ми зможемо зацікавити інвесторів у переробці. Власними силами країна з цією проблемою не впорається,” – вважає голова коаліції UST Олена Колтик.
Як працює методика?
Методичні рекомендації дозволяють розрахунковим методом оцінити як загальну кількість відходів, утворену внаслідок руйнування будинку, так і за компонентами (як то бетон, цегла, дерево, метал та інші). За словами експерта UST Ігоря Сатіна, дослідивши міжнародний досвід, команда зупинилася на японському підході до обліку відходів від стихійних лих та адаптувала його до українських реалій:
“Взяти методологію іншої країни та просто застовувати в Україні ми не можемо, оскільки живемо в інших кліматичних умовах і використовуємо у будівництві інші матеріали та їх кількість. Відповідно, розрахункові цифри ми маємо отримати свої. Більше 70% житлового фонду України було побудовано за радянських часів, у 1950-1990-х роках, тож ми аналізували проекти і тих часів, і сучасні для побудови відповідної методологічної основи”.
В основі підходу лежить виведення норм утворення відходів від руйнувань на 1 метр квадратний в залежності від типу будівлі. Таким чином громади зможуть отримати розрахункову кількість відходів від руйнувань знаючи лише площу забудови чи руйнування і тип будівлі (для багатоповерхівок). Крім цього, за допомогою методології можна визначити прогнозну кількість абзестовмісних та супуніх відходів (супутні – матеріали, предмети, які були всередині або поряд з об’єктом у момент пошкодження або руйнування).
Чому навчали громади?
Протягом червня команда UST провела серію офлайн та онлайн воркшопів, де навчала представників місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони основним принципам управління відходами від руйнувань та веденню їх обліку, використовуючи Методичні рекомендації. Участь у них загалом взяли понад 500 людей.
Під час онлайн-воркшопу заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська зазначила, що підхід може бути корисним громадам зокрема для визначення необхідної кількості та потужності техніки, площ МТЗ, необхідних обсягів фінансування тощо.
“Ми вважаємо, що запропоновані в Методичних рекомендаціях підходи можуть слугувати інструментом для попередньої та орієнтовної експрес-оцінки обсягу відходів від руйнувань. Це дасть змогу громадам на початковому етапі приблизно визначити економічну потребу на управління відходами від руйнувань.”
Загальноукраїнський аспект
У загальнодержавних масштабах, коли фактичні дані про обсяги утворених відходів відсутні, Методичні рекомендації сприятимуть впровадженню принципів кругової економіки та становленню переробної галузі. Шукати шляхи повторного використання відходів від руйнувань Україні важливо вже зараз, зазначила Народна депутатка України Олена Шуляк під час онлайн-воркшопу. Адже “зелений курс” – є частиною українських зобов’язань перед ЄС за Ukraine Facility Plan.
“ЄС готовий підтримувати сучасну інфраструктуру управління відходами для того, щоб створювалися ланцюжки доданої вартості і обов’язково, щоб була переробка та повторне використання. Сьогодні ми бачимо в Нідерландах, що можна використовувати більше ніж 90% будівельних відходів. Я впевнена, що ми для себе можемо ставити відповідні цілі: що нам потрібно зараз зробити, щоб цей відсоток перероблення відходів був також максимальний для нашої країни”.
Розроблені експертами UST Методичні рекомендації могли б також стати фундаментом в роботі і з відходами будівництва та знесення у майбутньому, коли норми використання цього виду відходів у новій будівельній продукції стануть обов’язковими в Україні, як у країнах ЄС, вважає Народний депутат та голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко:
“Відходи знесення – це не об’єкт для забруднення або захоронення на полігонах. Це сировина. Я закликав би Мінінфраструктури та Міндовкілля якнайшвидше взяти в роботу ці методики для їх втілення в законодавство, для їх реалізації і застосування в практичній роботі з об’єктами переробки.”
Аби спростити використання Методичних рекомендацій на практиці, у партнерстві із GlobalLogic Ukraine команда розробила онлайн-калькулятор, який пришвидшить процес обрахунку кількості відходів від руйнувань за їх компонентами. З повною версією Методичних рекомендацій та онлайн-калькулятором можна ознайомитися на сайті коаліції Ukraine Support Team.
Проєкт «Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Представники Одещини, Миколаївщини та Херсонщини навчились оцінювати розрахункову кількість відходів від руйнувань, утворених внаслідок збройної агресії РФ проти України. Команда громадської організації Ukraine Support Team, провела серію воркшопів у трьох областях, присвячену управлінню відходами від руйнувань та презентувала Методичні рекомендації для оцінки їх обсягів.
До сьогодні у громад не було уніфікованого інструменту для оцінки обсягів утворених відходів від руйнувань, натомість звітувати про це вони зобов’язані, говорить співзасновниця ReThink та голова коаліції UST Олена Колтик:
“Більшість громад рахували їх “на око”, у ліпшому випадку – за кількістю вивезених машин. Крім того, багато громад обліковує виключно те, що вивезли на місця тимчасового зберігання, не враховуючи будівлі, що чекають на демонтаж. Тобто, ані в держави, ані в самих громад немає коректних даних. Без них неможливо буде спланувати переробну інфраструктуру чи залучити приватний бізнес. Застосування наших Методичних рекомендацій допоможе зрозуміти масштаб проблеми”.
Методичні рекомендації щодо оцінки обсягів відходів від руйнувань, розроблені експертами Ukraine Support Team на основі вивчення міжнародних практик та дослідження типової забудови України. Підхід базується на японській методиці, адаптованій до українських реалій. Вони покликані полегшити процес обліку їх кількості, що допоможе сформувати більш об’єктивні статичні дані для планування логістики та розміщення майбутніх переробних потужностей, а також спростити звітування громад за Постановою №1073.
Документ містить формули обрахунку та норми утворення відходів на 1 кв.м. руйнувань, відповідно до типу забудови. Завдяки ним представники територіальних громад, маючи дані про площу зруйнованого будинку (чи його частини) та тип забудови, можуть розрахунковим методом оцінити як загальний обсяг утворених відходів, так і їх кількість за компонентами (бетон, цегла, дерево, азбест, супутні відходи тощо).
Воркшопи відбулися в рамках проєкту «UST: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Щиро дякуємо нашим регіональним партнерам за допомогу в організації заходів: Конгресу місцевих та регіональних влад, Херсонській обласній військовій адміністрації та заступнику начальника Херсонської ОВА Михайлу Лемаку, Миколаївській міській раді та заступнику голови Миколаївської міськради Сергію Коренєву, Агенції регіонального розвитку Одеської області, Агенції розвитку Миколаєва, Агенції регіонального розвитку Миколаївської області, Агенції регіонального розвитку “Офіс євроінтеграції” Херсонської області.
27 червня о 14:00 команда Громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team, проведе онлайн-воркшоп на тему “Управління відходами від руйнувань”.
Представники територіальних громад та інші стейкхолдери у сфері управління відходами від руйнувань з Одещини, Миколаївщини та Херсонщини вже пройшли навчання офлайн. На численні запити тих, хто не зміг долучитися, а також високу зацікавленість темою представників з інших регіонів України ми вирішили розширити географію наших воркшопів та провести додатковий захід онлайн.
У програмі воркшопу:
- презентація Методичних рекомендацій щодо оцінки обсягів відходів від руйнувань, розроблених експертами ReThink для спрощення процесу обліку відходів та планування майбутніх операцій з їх управління;
- обговорення загальних підходів до управління відходами від руйнувань, регламентованих Постановою №1073, а також небезпечними відходами у їх складі;
- переробка та повторне використання відходів від руйнувань: вітчизняний та закордонний досвід.
Спікери:
- Олена Шуляк, Народна депутатка України, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
- Олег Бондаренко, Народний депутат України, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
- Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
- Представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. (tbc)
- Олена Колтик, голова коаліції UST, співзасновниця ГО ReThink.
- Ігор Сатін, експерт проєкту “ReThink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях”.
Формат участі: онлайн.
Дата: 27 червня
Час: 14:00 – 16:00
На захід діє обов’язкова попередня реєстрація. Заповніть електронну форму: https://forms.gle/faNqXWVfUvuGH4DPA.
Воркшоп проведемо на платформі Zoom. Запрошення та програму учасники отримають на електронну адресу, вказану при реєстрації.
Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
19, 20 та 21 червня команда громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team, проведе серію вокршопів для представників органів державної влади та місцевого самоврядування Одещини, Миколаївщини та Херсонщини, а також інших зацікавлених осіб на тему “Управління відходами від руйнувань”.
У програмі воркшопів:
- презентація Методичних рекомендацій щодо оцінки обсягів відходів від руйнувань та інструкцій щодо їх застосування, які спростять процес обліку відходів та планування майбутніх операцій з їх управління;
- обговорення загальних підходів до управління відходами від руйнувань, регламентованих Постановою №1073;
- обмін практичним досвідом та баченням управління відходами від руйнувань на місцях.
Спікерка – Олена Колтик, голова коаліції UST, співзасновниця ГО ReThink, керівниця департаменту поводженням з відходами й екологічної безпеки у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України (2020-2022 рр.), радниця Міністра енергетики (2019-2020 рр.).
На заходи діє обов’язкова попередня реєстрація.
Формат участі: офлайн.
Заповніть електронну форму за посиланням.
Деталі, щодо часу та місця проведення, а також програму заходу учасники отримають на електронну адресу, вказану при реєстрації.
Учасники воркшопу отримають сертифікат про проходження навчання.
Партнери заходу – Aгенція регіонального розвитку Одеської області, Агенція регіонального розвитку Миколаївської області.
Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Облік відходів від руйнувань в Україні наразі ускладнений через відсутність механізму визначення їх обсягів. Про це свідчать результати масштабного опитування громад, яке провела громадська організація ReThink, член коаліції UST, в рамках розробки методичних рекомендацій з управління відходами від руйнувань.
За даними Центральних органів виконавчої влади оцінки обсягів відходів від руйнувань подекуди різняться у десятки тисяч разів: від 600 тисяч до 15 мільярдів тонн. Щоб мати глибше розуміння реальної ситуації в громадах, а також оцінити їх можливості коректно обліковувати дані, було проведене опитування щодо стану утворення відходів від руйнувань, їх кількості та видів матеріалів, що використовуються у будівництві. Відповіді громад проаналізували наші експерти та використали для розробки методичних рекомендацій з визначення прогнозованої кількості відходів від руйнувань.
Згідно відповідей 159 громад, інформацією щодо площі забудови пошкоджених об’єктів володіють 40,25% громад; 61,01% – знають їх поверховість; 49,06% – мають інформацію щодо загальної площі пошкоджених об’єктів. Решта – не володіють такою інформацією або мають її частково, не заповнили графи або ж висловили припущення.
Так, у Чернігівській та Херсонській області в окремих громадах документація була втрачена внаслідок активних бойових дій.
Офіційні місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ), передбачені Постановою Кабміну №1073, створені у менш, ніж третині громад, що взяли участь в опитуванні.
Водночас 33,33% громад зазначили, що мають неперевезені відходи від руйнувань до МТЗ. Переважна більшість громад – 78,62% (125 зі 159-ти) – не сортували відходи від руйнувань за видами матеріалів. Лише 8,18% громад (13 з 159-ти) відзначили, що фіксували інформацію щодо обсягів утворення відходів від руйнувань пооб’єктно (адресно).
В ході опитування ми отримали відповіді від 257 громад з 19 областей України (17,87% від загальної кількості ТГ). Найбільш активну участь в опитуванні взяли громади з Сумської, Донецької та Львівської областей.
Від громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської областей відповідей не було отримано.
Для проведення дослідження наші фахівці використали та проаналізували дані, надані 61,87% громад (159-ма), оскільки решта у відповідях зазначили, що не мають руйнувань, спричинених війною, або ж їх анкети не мали достатньої інформації для аналізу.
Результати опитування, підтвердили гіпотезу ГО ReThink, що облік відходів від руйнувань в Україні наразі здійснюється на загальних припущеннях, а не на фактичній або прогнозній інформації, а отримати якісну статистичну інформацію про обсяги та морфологію утворених відходів не завжди можливо. Такий стан речей пов’язаний із тим, що держава Постановою Кабміну №1073 зобов’язала громади щомісячно звітувати про кількість та компонентний склад відходів від руйнувань, однак не надала їм інструменту обрахунку обсягів таких відходів.
Опитування проводилось з 28 лютого до 11 березня 2024 року за сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України методом самостійного заповнення опитувальника респондентами.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
Харків зустрічає безперервними повітряними тривогами: система оповіщення у зраненому російськими атаками середмісті практично не стихає. Тридцять оголошень за дві доби, найкоротша пауза між сповіщеннями в додатку – близько 20 секунд. Це не перше наше відрядження у деокуповані регіони, але у місті, куди балістика долітає за 40 секунд, складно ігнорувати повідомлення про “підвищену ракетну небезпеку”.
“У Харкові тривог не бояться. Тут якщо прилітає, то зазвичай ще до її оголошення”, – сміються місцеві.
Ми приїхали до Харкова досліджувати проблему управління відходами від руйнувань. Третій місяць команда громадської організації ReThink (члена коаліції Ukraine Support Team) працює над розробкою методичних рекомендацій з управління цим видом відходів. Досвід кожного регіону – напрочуд різний, саме тому ми працюємо на місцях. Тут, у Харкові, на приклад, процес демонтажу зруйнованих будівель тільки розпочинається.
Про руйнування
Зі слів міського голови Ігоря Терехова, Харків зазнав найбільших руйнувань серед підконтрольних Україні міст, наразі кількість пошкоджених та зруйнованих будівель у місті сягає 8 800. На території ж області, за даними Департаменту архітектури та містобудування Харківської ОДА, таких об’єктів зареєстровано 48 900. Ця цифра орієнтовна, оскільки в зонах активних бойових дій облік руйнувань не ведеться.
Ми починаємо з центру міста. Будівля Харківської ОДА, пошкоджена влучанням російського Іскандера у березні 2022 року – законсервована, на задньому подвір’ї стоїть будівельний кран. За нею на розгалужених вузьких вуличках – напівзруйновані старі будинки. Усе виглядає так, ніби війська агресора перш, ніж поцілити в ХОВА, схибили з десяток разів. Наразі місто проводить здебільшого оперативні роботи з розчищення та убезпечення місць влучань, масового демонтажу зруйнованих будівель ще не проводили.
Прямуємо до найбільшого мікрорайону Харкова, де до широкомасштабного вторгнення проживала третина населення 1,5-мільйонного міста, – на Салтівку. Під час оборони обласного центру північна околиця Салтівки опинилися під вогнем російської артилерії. Нас зустрічають десятки багатоповерхівок без вікон та з наскрізними дірами від снарядів вкриті вугільно-чорними плямами після пожеж.
Зараз тут демонтують перший будинок, знищений російськими авіабомбами – шістнадцятиповерхівку на вул. Наталії Ужвій, 82. За домовленістю з підрядником, компоненти відходів руйнувань мають сортувати відразу на будівельному майданчику.
Пізніше того дня, на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування у Харкові, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська резюмує:
“Ми бачимо, що на місцях, не вистачає первинного сортування. За рахунок бюджетів різних рівнів ми проблему управління відходами від руйнувань не подолаємо. Наша мета створити таку модель, яка була б цікава бізнесу”.
Про управління відходами
Зі схилу 45-метрового пагорба – рекультивованого тіла старого полігону – відкривається чудовий вид на новий Дергачівський полігон: зліва – майже готовий до запуску комплекс з переробки твердих побутових відходів та комплекс, що перетворює біогаз у електроенергію, зправа – місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ).
Ми приїхали сюди, щоб оглянути саме МТЗ, разом із офіційною делегацією з Києва. Народні депутати, представники Мінвідновлення та Мінекології, – через дві години відбудеться засідання Комітету Верховної Ради, присвячене управлінню ТПВ та відходами руйнувань.
На МТЗ видніють купи відходів від руйнувань, які намагаються сортувати за фракціями. Сюди привозять відходи, зібрані під час розчищення місць влучань та капітального ремонту багатоповерхівок. Усе, що зараз зберігається тут доведеться додатково сортувати. У складі цих відходів від руйнувань трапляються як тверді побутові так і небезпечні відходи. Питання зберігання та перероблення останніх залишається відкритим як для Харкова (де впровадження сучасної системи управління відходами на завершальному етапі), так і для всієї країни.
“Основну масу відходів від руйнувань ми очікуємо, коли процес демонтажу набуде масштабнішого характеру. Але в процесі демонтажу сподіваємося мати глибше сортовані компоненти. На майданчику тимчасового зберігання ми плануємо встановити спеціальну техніку, зокрема сучасні подрібнювачі, надані міжнародними партнерами”, – говорить директор КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» Юрій Суярко.
Протягом 2023 року Дергачівське МТЗ прийняло близько 8 500 тонн відходів від руйнувань. Навесні минулого року підприємство почало подрібнювати бетон власними дробарками, однак отриману сировину можна було використовувати лише для підсипки доріг – фракція вийшла надто велика. За даними Мінвідновлення, зібраними від громад, в Харківській області загалом діє три офіційних МТЗ, де зберігається близько чотирьох тисяч тонн відходів від руйнувань.
“Будь-які рішення у сфері управління відходами є дороговартісні. Якщо ми не плануємо логіку розміщення інфраструктури завчасно, ми можемо опинитися в ситуації, коли витратили багато, а проблему не вирішили”, – зазначає під час виступу на засіданні Комітету голова коаліції UST Олена Колтик.
Досі залишається невирішеним питання внесення змін до природоохоронного та містобудівного законодавства України, які б регламентували не лише демонтаж та зберігання відходів від руйнувань, але й їх подальшу переробку та використання у нових будівельних матеріалах. За словами голови Комітету, народного депутата Олега Бондаренка, парламентарі готові над цим працювати.
ДОВІДКОВО. За даними начальника Харківської облдержадміністарції Олега Синєгубова, збитки, завдані екології регіону внаслідок збройної агресії росії проти України станом на початок березня 2024 року сягають 432 мільярдів гривень.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
Експертне середовище та влада шукають можливості для вироблення нової будівельної продукції з перероблених відходів від руйнувань. Підходи до управління відходами від руйнувань та шляхи вирішення проблем з ними в регіонах обговорювали у широкому колі стейкхолдерів на круглому столі «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» 6 березня у Києві.
Питання управління відходами від руйнувань – одне з пріоритетних у процесі відновлення, говорять урядовці та народні депутати, та потребує координації зусиль на всіх рівнях. За словами Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, на цьому етапі важливо не просто зосередитись на очищенні територій від руйнувань, а й забезпечувати правильне сортування та збереження цих видів відходів. У рамках відбудови України Мінвідновлення розглядає відходи від руйнувань як можливий майбутній ресурс для будівельної галузі, говорить вона.
«Ми говоримо про вторинне використання цих матеріалів, для цього обробка сировини має бути якісною. Ми прагнемо зрозуміти, який відсоток будівельної продукції обовʼязково повинен бути використаний в процесі виробництва нових будівельних матеріалів», – каже Наталія Козловська.
«Вже під час широкомасштабної війни, у 2022, році ми прийняли закон «Про управління відходами». На жаль, коли приймався цей закон, ми не розуміли навіть приблизно, який буде обсяг цих утворених відходів. Тому питання управління відходами руйнування не було врегульоване окремо. Зараз ми маємо врахувати це в законодавстві, щоб Кабмін мав підстави розробляти відповідні підзаконні акти», – говорить нардеп Олег Бондаренко, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Українські парламентарі нині працюють над проєктом закону про основні засади відновлення. Народна депутатка України, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зауважує: документ серед іншого включатиме питання управління відходами від руйнувань, як економічної складової процесу відбудови.
«Наразі ще ніхто точно не порахував, немає такої методики, скільки ж у нас цих відходів від руйнувань. Я думаю, це виклик і завдання для кожної громади – оцінити, зрозуміти ситуацію. Не вивозити просто це все на звалище, а через призму цих екологічних питань спробувати вирішити проблеми соціальні та економічні в тому числі», – зазначає Олена Шуляк.
Над вирішенням питання обліку відходів від руйнувань нині працює, член коаліції Ukraine Support Team, громадська організація ReThink. В рамках співпраці з Мінвідновлення вони розробляють методичні рекомендацій щодо визначення прогнозованих обсягів цього виду відходів, спираючись на закордонний досвід. Подібні метолодогії ефективно застосовують в багатьох країнах світу, зокрема Японії, для розрахунку витрат на демонтаж, подрібнення та переробку відходів від руйнувань. Однак стовідсотково застосувати закордонні формули для України неможливо через особливості клімату, використання типових для регіону будівельних матеріалів та масштаби руйнувань, говорить голова коаліції UST та експертка ReThink Олена Колтик:
«Коректний облік кількості таких відходів допоможе громадам будувати ефективні плани комплексного відновлення, а представникам бізнесу, що будуть до цієї відбудови залученні, дадуть розуміння, яку кількість сировини вони потенційно матимуть в тому чи іншому регіоні».
Представники українського бізнесу присутні на заході, зокрема виробники будівельних матеріалів, а також науковці запевняють: повторне використання відходів від руйнувань можливе та навіть може покращити властивості продукції. Однак, зазначає директорка «Інноваційно-технологічного центру «Ковальська» Вікторія Співак, аби цього досягти важливо відходи якісно сортувати, подрібнювати та фракціонувати.
Над розвʼязанням цього завдання з грудня 2022 року працюють в UNDP (ПРООН). Зі слів координатора групи проєктів з енергетики та охорони довкілля Романа Шахматенка, за цей час організація підтримала розчищення понад 170 тис.тонн відходів від руйнувань:
«Ми пілотуємо наш підхід, який передбачає декілька кроків: обстеження локацій на наявність вибухонебезпечних предметів, безпосереднє розчищення завалів, сортування, правильне поводження з азбестом, подальшу сепарацію фракцій та подрібнення. Наступним етапом має стати переробка. Для цього нам треба чітко розуміти, де цю сировину можна використати, що з неї можна виробити, і чи є в цьому економічна модель».
Участь у заході взяли народні депутати, представники Мінвідновлення та Міндовкілля, Київської облдержадміністрації, ПРООН, Конфедерації Будівельників України, компаній-виробників будівельних матеріалів «Ковальська» та CRH, науковці НДІБМВ, а також представники постраждалих територіальних громад. Онлайн до нього доєдналися понад 350 учасників з різних регіонів України.
Нагадаємо, за останніми оцінками Мінвідновлення, що базуються на звітах територіальних громад, постраждалих внаслідок збройної агресії росії, лише на підконтрольних Україні територіях накопичилось понад 600 тис. тонн відходів від руйнувань, повторно використовується лише 6% з них. Управління та переробка відходів повоєнних масштабів потребуватиме комплексного підходу, серед іншого: створення необхідної нормативної бази; розробки каталогу будівельної продукції, виготовленої із застосуванням сировини на основі перероблених відходів; розробки стандартів щодо виготовлення такої будівельної продукції.
Круглий стіл було організовано в рамках проєкту «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
За останніми оцінками Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури загальний обсяг відходів від руйнувань, що утворилися внаслідок збройної агресії рф проти України, складає близько 600 тис. тонн. Це особливий вид відходів, що зазвичай включає різноманітні компоненти: безпосередньо уламки будівельних конструкцій, побутові відходи, електричні та електронні відходи, небезпечні відходи, тощо.
До повномасштабного вторгнення в українському законодавстві не існувало норм щодо управління відходами від руйнувань, натомість їх об’єми зростають з кожним новим російським ударом по містах та селах. З огляду на це 27 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову №1073. Документ регламентує порядок управління відходами від руйнувань, однак не містить методики підрахунку обсягів їх утворення.
Усвідомлюючи, що управління відходами від руйнувань – невід’ємна частина процесу відновлення, Україна вже зараз робить перші кроки у напрямку повторного використання різних компонентів цього виду відходів. Регулювання та управління відходами від руйнувань потребують комплексного підходу та ускладнюються тим, що відходи переважно змішані. Жодна країна світу не має практики поводження з такою кількістю та такими видами відходів від руйнувань.
Громадська організація ReThink, яка працює в рамках коаліції Ukraine Support Team, спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України запрошують долучитись до обговорення в рамках круглого столу «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань», присвяченого проблематиці управління відходами від руйнувань, представників центральної та місцевої влади, виробників будівельних матеріалів та конструкцій, представників будівельних компаній та девелоперів, науковців, громадянське суспільство та інші зацікавлені сторони.
Зокрема, під час заходу Міністерством буде презентовано загальні підходи до управління такими відходами.
Учасники поділяться напрацюваннями у сфері визначення обсягів утворених відходів, їх складу та можливостей подальшого перевикористання, переробки й використання у нових матеріалах і будівництві, а також безпечного їх знешкодження.
Захід відбудеться:
6 березня 2024 року в м. Києві ( місце проведення буде повідомлено учасникам заходу після підтвердження реєстрації участі)
Реєстрація:
https://forms.gle/roY4excYRdhphYuV6
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
Команда громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team (UST), продовжує досліджувати становище на місцях в рамках проєкту з розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.
“Вже зараз видно, що більшість думок зводиться до використання подрібнених відходів від руйнувань для підсипки доріг чи вирівнювання рельєфу. Зараз важливо зрозуміти, чи є можливість використати утворені відходи для виробництва більш цінної продукції, наприклад, будівельної”, – говорить голова коаліції UST Олена Колтик.
Загальна ситуація в області
За даними Київської обласної державної адміністрації, внаслідок збройної агресії РФ на території області було пошкоджено 28,8 тисяч об’єктів, переважну більшість складають приватні та багатоквартирні будинки – 26 тисяч об’єктів. Відходи руйнувань нині зберігають на 32 майданчиках для тимчасового зберігання в різних громадах.
За підтримки міжнародних партнерів України на Київщині впроваджується пілотний проєкт з переробки відходів від руйнувань. В рамках співпраці область вже отримала 30 одиниць спеціалізованої техніки. Згідно з даними КОДА, в регіоні планують запустити три лінії переробки будівельних відходів: одну стаціонарну у Бородянці та дві мобільних.
Яка ситуація на місцях?
У Бучі відходи від руйнувань зберігають на спеціально відведеному майданчику. За словами начальника інспекції з благоустрою Ярослава Дученка, у місті вже розібрали завали 130 будинків та одну секцію багатоповерхівки. Загальний об’єм відходів, що потрапив на майданчик – 75 тисяч метрів кубічних відходів руйнувань. Найбільше серед них бетону та цегли (близько 51 тис. м³), а також азбестовмісних матеріалів (близько 8 тис. м³). Основна маса відходів не сортована.
“Об’єми, оцінюємо орієнтовно. Думаємо, вони 80% відповідають дійсності. Звичайно, правильніше було б сортувати їх прямо на місці, але ж перші розбори вивозилися просто навалом, як було. Бо треба було робити це оперативно, ані людей, ані часу достатньо не було. Питання стояло так: швидко розібрати, знести на кучу, десь сортувалося, десь ні, – техніка під’їжджає вивозить і відразу починається процес відбудови”, – пояснює Ярослав Дученко.
У Бородянці ще тривають роботи з демонтажу зруйнованих будинків, сортовані відходи від руйнувань зберігають на спеціальному майданчику, говорить перший заступник селищного голови Дмитро Негреша. Нині тривають перемовини щодо встановлення поруч лінії переробки.
“В нас лишилось 15 приватних будинків та три секції в багатоповерхівках, які треба розібрати. Нещодавно в центрі розібрали цілий 9-и поверховий будинок, бетон та цеглу подрібнювали на місці. Впоралися з демонтажем та переробкою будинку за тиждень”, – розповідає Дмитро Негреша.
Поблизу с. Горенка експерти ReThink виявили місця несанкціонованого скидання небезпечних відходів від руйнувань. Зокрема, ґрунтову дорогу, підсипану подрібненим азбестовмісним шифером, що є забрудненням земель та є порушенням ст. 239 ККУ.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
