Відходи від руйнувань можуть стати сировиною для відновлення України
Експертне середовище та влада шукають можливості для вироблення нової будівельної продукції з перероблених відходів від руйнувань. Підходи до управління відходами від руйнувань та шляхи вирішення проблем з ними в регіонах обговорювали у широкому колі стейкхолдерів на круглому столі «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» 6 березня у Києві.
Питання управління відходами від руйнувань – одне з пріоритетних у процесі відновлення, говорять урядовці та народні депутати, та потребує координації зусиль на всіх рівнях. За словами Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, на цьому етапі важливо не просто зосередитись на очищенні територій від руйнувань, а й забезпечувати правильне сортування та збереження цих видів відходів. У рамках відбудови України Мінвідновлення розглядає відходи від руйнувань як можливий майбутній ресурс для будівельної галузі, говорить вона.
«Ми говоримо про вторинне використання цих матеріалів, для цього обробка сировини має бути якісною. Ми прагнемо зрозуміти, який відсоток будівельної продукції обовʼязково повинен бути використаний в процесі виробництва нових будівельних матеріалів», – каже Наталія Козловська.
«Вже під час широкомасштабної війни, у 2022, році ми прийняли закон «Про управління відходами». На жаль, коли приймався цей закон, ми не розуміли навіть приблизно, який буде обсяг цих утворених відходів. Тому питання управління відходами руйнування не було врегульоване окремо. Зараз ми маємо врахувати це в законодавстві, щоб Кабмін мав підстави розробляти відповідні підзаконні акти», – говорить нардеп Олег Бондаренко, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Українські парламентарі нині працюють над проєктом закону про основні засади відновлення. Народна депутатка України, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зауважує: документ серед іншого включатиме питання управління відходами від руйнувань, як економічної складової процесу відбудови.
«Наразі ще ніхто точно не порахував, немає такої методики, скільки ж у нас цих відходів від руйнувань. Я думаю, це виклик і завдання для кожної громади – оцінити, зрозуміти ситуацію. Не вивозити просто це все на звалище, а через призму цих екологічних питань спробувати вирішити проблеми соціальні та економічні в тому числі», – зазначає Олена Шуляк.
Над вирішенням питання обліку відходів від руйнувань нині працює, член коаліції Ukraine Support Team, громадська організація ReThink. В рамках співпраці з Мінвідновлення вони розробляють методичні рекомендацій щодо визначення прогнозованих обсягів цього виду відходів, спираючись на закордонний досвід. Подібні метолодогії ефективно застосовують в багатьох країнах світу, зокрема Японії, для розрахунку витрат на демонтаж, подрібнення та переробку відходів від руйнувань. Однак стовідсотково застосувати закордонні формули для України неможливо через особливості клімату, використання типових для регіону будівельних матеріалів та масштаби руйнувань, говорить голова коаліції UST та експертка ReThink Олена Колтик:
«Коректний облік кількості таких відходів допоможе громадам будувати ефективні плани комплексного відновлення, а представникам бізнесу, що будуть до цієї відбудови залученні, дадуть розуміння, яку кількість сировини вони потенційно матимуть в тому чи іншому регіоні».
Представники українського бізнесу присутні на заході, зокрема виробники будівельних матеріалів, а також науковці запевняють: повторне використання відходів від руйнувань можливе та навіть може покращити властивості продукції. Однак, зазначає директорка «Інноваційно-технологічного центру «Ковальська» Вікторія Співак, аби цього досягти важливо відходи якісно сортувати, подрібнювати та фракціонувати.
Над розвʼязанням цього завдання з грудня 2022 року працюють в UNDP (ПРООН). Зі слів координатора групи проєктів з енергетики та охорони довкілля Романа Шахматенка, за цей час організація підтримала розчищення понад 170 тис.тонн відходів від руйнувань:
«Ми пілотуємо наш підхід, який передбачає декілька кроків: обстеження локацій на наявність вибухонебезпечних предметів, безпосереднє розчищення завалів, сортування, правильне поводження з азбестом, подальшу сепарацію фракцій та подрібнення. Наступним етапом має стати переробка. Для цього нам треба чітко розуміти, де цю сировину можна використати, що з неї можна виробити, і чи є в цьому економічна модель».
Участь у заході взяли народні депутати, представники Мінвідновлення та Міндовкілля, Київської облдержадміністрації, ПРООН, Конфедерації Будівельників України, компаній-виробників будівельних матеріалів «Ковальська» та CRH, науковці НДІБМВ, а також представники постраждалих територіальних громад. Онлайн до нього доєдналися понад 350 учасників з різних регіонів України.
Нагадаємо, за останніми оцінками Мінвідновлення, що базуються на звітах територіальних громад, постраждалих внаслідок збройної агресії росії, лише на підконтрольних Україні територіях накопичилось понад 600 тис. тонн відходів від руйнувань, повторно використовується лише 6% з них. Управління та переробка відходів повоєнних масштабів потребуватиме комплексного підходу, серед іншого: створення необхідної нормативної бази; розробки каталогу будівельної продукції, виготовленої із застосуванням сировини на основі перероблених відходів; розробки стандартів щодо виготовлення такої будівельної продукції.
Круглий стіл було організовано в рамках проєкту «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
