Громади зможуть рахувати кількість відходів від руйнувань за уніфікованим методом
Громадам стане легше оцінювати кількість відходів від руйнувань, утворених внаслідок війни, та управляти ними. Експерти громадської організації ReThink, що є членом коаліції Ukraine Support Team, розробили Методичні рекомендації щодо обліку обсягів відходів від руйнувань, які дозволяють проводити швидку попередню оцінку кількості утворених відходів на місці руйнувань житлових будинків, освітніх та медичних закладів. Цей інструмент допоможе у плануванні видатків на демонтаж і логістику, а також розміщення переробних потужностей. Користуватися ним навчили вже понад 500 представників територіальних громад України.
Чому рахувати важливо?
За даними офіційних відомств в Україні налічується понад 600 тисяч тонн відходів від руйнувань. Проте, за оцінками експертів ця цифра значно занижена, адже враховує лише ті відходи, які були перевезені до місць їх тимчасового зберігання чи на сміттєзвалища. Тобто офіційна статистика здебільшого не враховує кількість відходів від будівель, що стоять не демонтованими, оскільки досі не існувало методики обрахунку відходів на місцях їх утворення. Крім того, облік кількості відходів від руйнувань не ведуть в зонах активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
“Для того, щоб вирішити проблему, необхідно для початку зрозуміти її масштаб. Наші Методичні рекомендації обліку відходів від руйнувань за розрахунковим методом, допоможуть громадам оцінити кількість відходів, яка утворилася внаслідок руйнування будинку та запланувати необхідну інфраструктуру для демонтажу, тимчасового зберігання та переробки цих відходів. Тільки маючи коректну статистику – де та скільки ми маємо відходів від руйнувань, ми зможемо зацікавити інвесторів у переробці. Власними силами країна з цією проблемою не впорається,” – вважає голова коаліції UST та співзасновниця ReThink Олена Колтик.
Як працює методика?
Методичні рекомендації дозволяють розрахунковим методом оцінити як загальну кількість відходів, утворену внаслідок руйнування будинку, так і за компонентами (як то бетон, цегла, дерево, метал та інші). За словами експерта ReThink Ігоря Сатіна, дослідивши міжнародний досвід, команда зупинилася на японському підході до обліку відходів від стихійних лих та адаптувала його до українських реалій:
“Взяти методологію іншої країни та просто застовувати в Україні ми не можемо, оскільки живемо в інших кліматичних умовах і використовуємо у будівництві інші матеріали та їх кількість. Відповідно, розрахункові цифри ми маємо отримати свої. Більше 70% житлового фонду України було побудовано за радянських часів, у 1950-1990-х роках, тож ми аналізували проекти і тих часів, і сучасні для побудови відповідної методологічної основи”.
В основі підходу лежить виведення норм утворення відходів від руйнувань на 1 метр квадратний в залежності від типу будівлі. Таким чином громади зможуть отримати розрахункову кількість відходів від руйнувань знаючи лише площу забудови чи руйнування і тип будівлі (для багатоповерхівок). Крім цього, за допомогою методології можна визначити прогнозну кількість абзестовмісних та супуніх відходів (супутні – матеріали, предмети, які були всередині або поряд з об’єктом у момент пошкодження або руйнування).
Чому навчали громади?
Протягом червня команда ReThink провела серію офлайн та онлайн воркшопів, де навчала представників місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони основним принципам управління відходами від руйнувань та веденню їх обліку, використовуючи Методичні рекомендації. Участь у них загалом взяли понад 500 людей.
Під час онлайн-воркшопу заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська зазначила, що підхід може бути корисним громадам зокрема для визначення необхідної кількості та потужності техніки, площ МТЗ, необхідних обсягів фінансування тощо.
“Ми вважаємо, що запропоновані в Методичних рекомендаціях підходи можуть слугувати інструментом для попередньої та орієнтовної експрес-оцінки обсягу відходів від руйнувань. Це дасть змогу громадам на початковому етапі приблизно визначити економічну потребу на управління відходами від руйнувань.”
Загальноукраїнський аспект
У загальнодержавних масштабах, коли фактичні дані про обсяги утворених відходів відсутні, Методичні рекомендації сприятимуть впровадженню принципів кругової економіки та становленню переробної галузі. Шукати шляхи повторного використання відходів від руйнувань Україні важливо вже зараз, зазначила Народна депутатка України Олена Шуляк під час онлайн-воркшопу. Адже “зелений курс” – є частиною українських зобов’язань перед ЄС за Ukraine Facility Plan.
“ЄС готовий підтримувати сучасну інфраструктуру управління відходами для того, щоб створювалися ланцюжки доданої вартості і обов’язково, щоб була переробка та повторне використання. Сьогодні ми бачимо в Нідерландах, що можна використовувати більше ніж 90% будівельних відходів. Я впевнена, що ми для себе можемо ставити відповідні цілі: що нам потрібно зараз зробити, щоб цей відсоток перероблення відходів був також максимальний для нашої країни”.
Розроблені експертами ReThink Методичні рекомендації могли б також стати фундаментом в роботі і з відходами будівництва та знесення у майбутньому, коли норми використання цього виду відходів у новій будівельній продукції стануть обов’язковими в Україні, як у країнах ЄС, вважає Народний депутат та голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко:
“Відходи знесення – це не об’єкт для забруднення або захоронення на полігонах. Це сировина. Я закликав би Мінінфраструктури та Міндовкілля якнайшвидше взяти в роботу ці методики для їх втілення в законодавство, для їх реалізації і застосування в практичній роботі з об’єктами переробки.”
Аби спростити використання Методичних рекомендацій на практиці, у партнерстві із GlobalLogic Ukraine команда розробила онлайн-калькулятор, який пришвидшить процес обрахунку кількості відходів від руйнувань за їх компонентами. З повною версією Методичних рекомендацій та онлайн-калькулятором можна ознайомитися на сайті коаліції Ukraine Support Team.
Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
