Чи можна використати залишки зруйнованих будівель для відновлення?
Разом з українськими та міжнародними партнерами ми шукаємо практичну відповідь на це питання.
Минулого тижня в межах співпраці між Sintef (норвезький науково-дослідний інститут), компанією NOCON та Ukraine Support Team (UST) ми провели серію зустрічей і виїздів на об’єкти, щоб краще зрозуміти, як в Україні можна ефективно переробляти відходи від руйнувань і використовувати їх для будівництва. Наш фокус — не лише видалення, а й повторне використання вторинних матеріалів для будівництва: бетон, вторинні заповнювачі, інші конструкційні рішення.
Ми говорили з профільними міністерствами та іншими стейкхолдерами про те:
- які законодавчі та економічні умови потрібні для запуску цього ринку;
- як це працює в інших країнах;
- що саме треба змінити в Україні, щоб вторинні матеріали реально стали частиною відновлення.
Дякуємо Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за готовність створювати економічно доцільну модель, яка дозволить бізнесу працювати у сфері переробки.
Дякуємо Міністерство розвитку громад та територій України за підтримку ідеї адаптації будівельних норм до європейських стандартів у частині вторинних матеріалів.
Оглянули також кілька майданчиків, де вже відбувається переробка: Разом із нашими норвезькими колегами та іншими партнерами ми відвідали два майданчики, де вже відбувається реальна переробка:
Переробний майданчик у Бородянській громаді, який управляється комунальним підприємством Київської області.
Обладнання, надане японською агенцією JICA, вразило своєю потужністю. При правильному технологічному підході воно може забезпечити високу якість вторинної сировини.
Висловлюємо щиру подяку нашим японським партнерам з JICA, Київська обласна державна адміністрація та всій команді, яка сприяла організації візиту!
Переробний майданчик у місті Буча, де рік тому ділянка для тимчасово зберігання відходів від руйнуванб була буквально вкрита завалами після звезення відходів з усієї громади.
Зараз — чиста ділянка, а переробка організована на високому рівні. Все це стало можливим завдяки підтримці UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.
Щиро дякуємо колегам з UNDP за вклад у відновлення та підтримку громади !
Також ми оглянули руйнування у Чернігові, які досі потребують демонтажу та переробки. Ми переконані, що завдяки спільним зусиллям ці процеси можуть бути активізовані — з дотриманням екологічних та будівельних стандартів.
Наші колеги з SINTEF високо оцінили якість обладнання, яке вже є в Україні. Вони бачать потенціал не лише для тимчасових рішень (як-от підсипка доріг), а й для створення повноцінних будівельних матеріалів.
Хто ми і навіщо це все робимо?
Ukraine Support Team (UST) — коаліція експертів, яка допомагає громадам і країні відновлюватися ефективно. Ми обʼєднуємо стейкхолдерів — місцеву владу, науку, бізнес, міжнародних партнерів і уряд — щоб розробляти системні рішення.
Працюємо на перетині тем:
- управління відходами
- сталий енергетичний перехід
- планування розвитку громад
Якщо вам цікаво, як зробити відновлення України розумним, сучасним і сталим — підписуйтеся на нашу сторінку. Попереду — більше кейсів, даних і рішень.
Чи можливо ефективно планувати відбудову без розуміння, як розвиватиметься громада в майбутньому? Як спрогнозувати проектні потужності соціальної та критичної інфраструктури, яка будується на десятиліття, без попередніх оцінок щодо демографічної ситуації, економічного потенціалу та перспектив розвитку громади? Коаліція Ukraine Support Team разом із партнерами розпочала роботу над проєктом з економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади, покликаним розв’язати цю проблему.
В рамках роботи коаліції UST ми багато допомагали громадам у пріоритизації їхніх потреб у відновленні. В умовах війни та обмежених ресурсів відбудувати все й одразу нездійсненна задача, а подекуди й недоцільна. Чи варто вкладати мільйони у відновлення школи на 600 учнів, якщо ми не знаємо, скільки дітей у ній навчатиметься через 5 років? Скільки ліжкомісць має бути у новій лікарні?
Процес відновлення не може обмежуватися фізичною відбудовою зруйнованого. Аби повернути людей назад додому, він має орієнтуватися на зміцнення та розвиток економіки.
Разом з партнерам – Офісом ефективного регулювання BRDO та консалтинговою компанією Saturday Team ми хочемо на прикладі Бородянки створити алгоритм, який допоміг би громадам визначати перспективні та пріоритетні шляхи їх економічного розвитку та відновлення.
“Дуже складно оцінити, що дійсно потрібно відбудовувати, куди вкладати сили та кошти в першу чергу, коли немає розуміння, як розвиватиметься громада за тих чи інших обставин. Тому ми взялися за новий амбітний проєкт – економічне моделювання відновлення та розвитку громад. Розробивши сценарії розвитку на прикладі Бородянки, ми сподіваємося створити своєрідний чекліст для інших громад: що вони повинні знати про себе, як планувати майбутнє своєї громади та визначати, що саме необхідно відновлювати та що пропонувати донорам і потенційним інвесторам”, – зазначає голова коаліції Олена Колтик.
За підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”, в рамках нового проєкту наша команда проводе аналіз економічного та демографічного стану Бородянської громади у різні періоди, визначить системні проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Ми також дослідимо світові та загальноукраїнські тренди, які матимуть вплив на розвиток громад в довгостроковій перспективі.
На основі цих даних наші експерти змоделюють сценарії економічного розвитку до 2030 року та протестують їх з місцевими жителями, представниками бізнесу та іншими стейкхолдерами, обравши найбільш перспективні та підходящі для громади.
Ми впевнені, що такий підхід дозволить органам місцевого самоврядування побудувати більш дієву стратегію управління і налагодити ефективнішу комунікацію з донорами та потенційними інвесторами, щоб громада підвищувала свою спроможність та стало розвивалася.
Команда громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team (UST), продовжує досліджувати становище на місцях в рамках проєкту з розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.
“Вже зараз видно, що більшість думок зводиться до використання подрібнених відходів від руйнувань для підсипки доріг чи вирівнювання рельєфу. Зараз важливо зрозуміти, чи є можливість використати утворені відходи для виробництва більш цінної продукції, наприклад, будівельної”, – говорить голова коаліції UST Олена Колтик.
Загальна ситуація в області
За даними Київської обласної державної адміністрації, внаслідок збройної агресії РФ на території області було пошкоджено 28,8 тисяч об’єктів, переважну більшість складають приватні та багатоквартирні будинки – 26 тисяч об’єктів. Відходи руйнувань нині зберігають на 32 майданчиках для тимчасового зберігання в різних громадах.
За підтримки міжнародних партнерів України на Київщині впроваджується пілотний проєкт з переробки відходів від руйнувань. В рамках співпраці область вже отримала 30 одиниць спеціалізованої техніки. Згідно з даними КОДА, в регіоні планують запустити три лінії переробки будівельних відходів: одну стаціонарну у Бородянці та дві мобільних.
Яка ситуація на місцях?
У Бучі відходи від руйнувань зберігають на спеціально відведеному майданчику. За словами начальника інспекції з благоустрою Ярослава Дученка, у місті вже розібрали завали 130 будинків та одну секцію багатоповерхівки. Загальний об’єм відходів, що потрапив на майданчик – 75 тисяч метрів кубічних відходів руйнувань. Найбільше серед них бетону та цегли (близько 51 тис. м³), а також азбестовмісних матеріалів (близько 8 тис. м³). Основна маса відходів не сортована.
“Об’єми, оцінюємо орієнтовно. Думаємо, вони 80% відповідають дійсності. Звичайно, правильніше було б сортувати їх прямо на місці, але ж перші розбори вивозилися просто навалом, як було. Бо треба було робити це оперативно, ані людей, ані часу достатньо не було. Питання стояло так: швидко розібрати, знести на кучу, десь сортувалося, десь ні, – техніка під’їжджає вивозить і відразу починається процес відбудови”, – пояснює Ярослав Дученко.
У Бородянці ще тривають роботи з демонтажу зруйнованих будинків, сортовані відходи від руйнувань зберігають на спеціальному майданчику, говорить перший заступник селищного голови Дмитро Негреша. Нині тривають перемовини щодо встановлення поруч лінії переробки.
“В нас лишилось 15 приватних будинків та три секції в багатоповерхівках, які треба розібрати. Нещодавно в центрі розібрали цілий 9-и поверховий будинок, бетон та цеглу подрібнювали на місці. Впоралися з демонтажем та переробкою будинку за тиждень”, – розповідає Дмитро Негреша.
Поблизу с. Горенка експерти ReThink виявили місця несанкціонованого скидання небезпечних відходів від руйнувань. Зокрема, ґрунтову дорогу, підсипану подрібненим азбестовмісним шифером, що є забрудненням земель та є порушенням ст. 239 ККУ.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
