Облік відходів від руйнувань в Україні наразі ускладнений через відсутність механізму визначення їх обсягів. Про це свідчать результати масштабного опитування громад, яке провела громадська організація ReThink, член коаліції UST, в рамках розробки методичних рекомендацій з управління відходами від руйнувань.
За даними Центральних органів виконавчої влади оцінки обсягів відходів від руйнувань подекуди різняться у десятки тисяч разів: від 600 тисяч до 15 мільярдів тонн. Щоб мати глибше розуміння реальної ситуації в громадах, а також оцінити їх можливості коректно обліковувати дані, було проведене опитування щодо стану утворення відходів від руйнувань, їх кількості та видів матеріалів, що використовуються у будівництві. Відповіді громад проаналізували наші експерти та використали для розробки методичних рекомендацій з визначення прогнозованої кількості відходів від руйнувань.
Згідно відповідей 159 громад, інформацією щодо площі забудови пошкоджених об’єктів володіють 40,25% громад; 61,01% – знають їх поверховість; 49,06% – мають інформацію щодо загальної площі пошкоджених об’єктів. Решта – не володіють такою інформацією або мають її частково, не заповнили графи або ж висловили припущення.
Так, у Чернігівській та Херсонській області в окремих громадах документація була втрачена внаслідок активних бойових дій.
Офіційні місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ), передбачені Постановою Кабміну №1073, створені у менш, ніж третині громад, що взяли участь в опитуванні.
Водночас 33,33% громад зазначили, що мають неперевезені відходи від руйнувань до МТЗ. Переважна більшість громад – 78,62% (125 зі 159-ти) – не сортували відходи від руйнувань за видами матеріалів. Лише 8,18% громад (13 з 159-ти) відзначили, що фіксували інформацію щодо обсягів утворення відходів від руйнувань пооб’єктно (адресно).
В ході опитування ми отримали відповіді від 257 громад з 19 областей України (17,87% від загальної кількості ТГ). Найбільш активну участь в опитуванні взяли громади з Сумської, Донецької та Львівської областей.
Від громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської областей відповідей не було отримано.
Для проведення дослідження наші фахівці використали та проаналізували дані, надані 61,87% громад (159-ма), оскільки решта у відповідях зазначили, що не мають руйнувань, спричинених війною, або ж їх анкети не мали достатньої інформації для аналізу.
Результати опитування, підтвердили гіпотезу ГО ReThink, що облік відходів від руйнувань в Україні наразі здійснюється на загальних припущеннях, а не на фактичній або прогнозній інформації, а отримати якісну статистичну інформацію про обсяги та морфологію утворених відходів не завжди можливо. Такий стан речей пов’язаний із тим, що держава Постановою Кабміну №1073 зобов’язала громади щомісячно звітувати про кількість та компонентний склад відходів від руйнувань, однак не надала їм інструменту обрахунку обсягів таких відходів.
Опитування проводилось з 28 лютого до 11 березня 2024 року за сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України методом самостійного заповнення опитувальника респондентами.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
Харків зустрічає безперервними повітряними тривогами: система оповіщення у зраненому російськими атаками середмісті практично не стихає. Тридцять оголошень за дві доби, найкоротша пауза між сповіщеннями в додатку – близько 20 секунд. Це не перше наше відрядження у деокуповані регіони, але у місті, куди балістика долітає за 40 секунд, складно ігнорувати повідомлення про “підвищену ракетну небезпеку”.
“У Харкові тривог не бояться. Тут якщо прилітає, то зазвичай ще до її оголошення”, – сміються місцеві.
Ми приїхали до Харкова досліджувати проблему управління відходами від руйнувань. Третій місяць команда громадської організації ReThink (члена коаліції Ukraine Support Team) працює над розробкою методичних рекомендацій з управління цим видом відходів. Досвід кожного регіону – напрочуд різний, саме тому ми працюємо на місцях. Тут, у Харкові, на приклад, процес демонтажу зруйнованих будівель тільки розпочинається.
Про руйнування
Зі слів міського голови Ігоря Терехова, Харків зазнав найбільших руйнувань серед підконтрольних Україні міст, наразі кількість пошкоджених та зруйнованих будівель у місті сягає 8 800. На території ж області, за даними Департаменту архітектури та містобудування Харківської ОДА, таких об’єктів зареєстровано 48 900. Ця цифра орієнтовна, оскільки в зонах активних бойових дій облік руйнувань не ведеться.
Ми починаємо з центру міста. Будівля Харківської ОДА, пошкоджена влучанням російського Іскандера у березні 2022 року – законсервована, на задньому подвір’ї стоїть будівельний кран. За нею на розгалужених вузьких вуличках – напівзруйновані старі будинки. Усе виглядає так, ніби війська агресора перш, ніж поцілити в ХОВА, схибили з десяток разів. Наразі місто проводить здебільшого оперативні роботи з розчищення та убезпечення місць влучань, масового демонтажу зруйнованих будівель ще не проводили.
Прямуємо до найбільшого мікрорайону Харкова, де до широкомасштабного вторгнення проживала третина населення 1,5-мільйонного міста, – на Салтівку. Під час оборони обласного центру північна околиця Салтівки опинилися під вогнем російської артилерії. Нас зустрічають десятки багатоповерхівок без вікон та з наскрізними дірами від снарядів вкриті вугільно-чорними плямами після пожеж.
Зараз тут демонтують перший будинок, знищений російськими авіабомбами – шістнадцятиповерхівку на вул. Наталії Ужвій, 82. За домовленістю з підрядником, компоненти відходів руйнувань мають сортувати відразу на будівельному майданчику.
Пізніше того дня, на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування у Харкові, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська резюмує:
“Ми бачимо, що на місцях, не вистачає первинного сортування. За рахунок бюджетів різних рівнів ми проблему управління відходами від руйнувань не подолаємо. Наша мета створити таку модель, яка була б цікава бізнесу”.
Про управління відходами
Зі схилу 45-метрового пагорба – рекультивованого тіла старого полігону – відкривається чудовий вид на новий Дергачівський полігон: зліва – майже готовий до запуску комплекс з переробки твердих побутових відходів та комплекс, що перетворює біогаз у електроенергію, зправа – місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ).
Ми приїхали сюди, щоб оглянути саме МТЗ, разом із офіційною делегацією з Києва. Народні депутати, представники Мінвідновлення та Мінекології, – через дві години відбудеться засідання Комітету Верховної Ради, присвячене управлінню ТПВ та відходами руйнувань.
На МТЗ видніють купи відходів від руйнувань, які намагаються сортувати за фракціями. Сюди привозять відходи, зібрані під час розчищення місць влучань та капітального ремонту багатоповерхівок. Усе, що зараз зберігається тут доведеться додатково сортувати. У складі цих відходів від руйнувань трапляються як тверді побутові так і небезпечні відходи. Питання зберігання та перероблення останніх залишається відкритим як для Харкова (де впровадження сучасної системи управління відходами на завершальному етапі), так і для всієї країни.
“Основну масу відходів від руйнувань ми очікуємо, коли процес демонтажу набуде масштабнішого характеру. Але в процесі демонтажу сподіваємося мати глибше сортовані компоненти. На майданчику тимчасового зберігання ми плануємо встановити спеціальну техніку, зокрема сучасні подрібнювачі, надані міжнародними партнерами”, – говорить директор КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» Юрій Суярко.
Протягом 2023 року Дергачівське МТЗ прийняло близько 8 500 тонн відходів від руйнувань. Навесні минулого року підприємство почало подрібнювати бетон власними дробарками, однак отриману сировину можна було використовувати лише для підсипки доріг – фракція вийшла надто велика. За даними Мінвідновлення, зібраними від громад, в Харківській області загалом діє три офіційних МТЗ, де зберігається близько чотирьох тисяч тонн відходів від руйнувань.
“Будь-які рішення у сфері управління відходами є дороговартісні. Якщо ми не плануємо логіку розміщення інфраструктури завчасно, ми можемо опинитися в ситуації, коли витратили багато, а проблему не вирішили”, – зазначає під час виступу на засіданні Комітету голова коаліції UST Олена Колтик.
Досі залишається невирішеним питання внесення змін до природоохоронного та містобудівного законодавства України, які б регламентували не лише демонтаж та зберігання відходів від руйнувань, але й їх подальшу переробку та використання у нових будівельних матеріалах. За словами голови Комітету, народного депутата Олега Бондаренка, парламентарі готові над цим працювати.
ДОВІДКОВО. За даними начальника Харківської облдержадміністарції Олега Синєгубова, збитки, завдані екології регіону внаслідок збройної агресії росії проти України станом на початок березня 2024 року сягають 432 мільярдів гривень.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
