Ukraine Support Team (UST) у співпраці з Helvetas Swiss Intercooperation розробила та публікує Методичні рекомендації з оцінки потреб у відновленні територіальних громад, адаптовані для використання громадськими організаціями.
Методологія стала відповіддю на потребу у системному підході до відбору та реалізації проєктів з відновлення, особливо в умовах обмежених ресурсів. Вона допомагає структурувати процес визначення критичних потреб громад, формувати обґрунтовані пріоритети та вибудовувати ефективну співпрацю з місцевою владою та міжнародними партнерами.
Рекомендації охоплюють ключові сектори, зокрема:
- освіта,
- медицина,
- житлово-комунальний сектор.
У документі подано практичні інструменти для:
- збору та аналізу даних,
- технічної оцінки об’єктів,
- визначення пріоритетів відновлення,
- управління закупівлями та підрядниками,
- залучення стейкхолдерів на всіх етапах проєкту.
Методологія розроблена з урахуванням вимог українського законодавства та міжнародних стандартів, і може бути корисною як для громадських організацій, так і для представників органів місцевого самоврядування, донорських структур та кластерів відновлення.
Переглянути англійську версію можна тут
Чи можливо ефективно планувати відбудову без розуміння, як розвиватиметься громада в майбутньому? Як спрогнозувати проектні потужності соціальної та критичної інфраструктури, яка будується на десятиліття, без попередніх оцінок щодо демографічної ситуації, економічного потенціалу та перспектив розвитку громади? Коаліція Ukraine Support Team разом із партнерами розпочала роботу над проєктом з економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади, покликаним розв’язати цю проблему.
В рамках роботи коаліції UST ми багато допомагали громадам у пріоритизації їхніх потреб у відновленні. В умовах війни та обмежених ресурсів відбудувати все й одразу нездійсненна задача, а подекуди й недоцільна. Чи варто вкладати мільйони у відновлення школи на 600 учнів, якщо ми не знаємо, скільки дітей у ній навчатиметься через 5 років? Скільки ліжкомісць має бути у новій лікарні?
Процес відновлення не може обмежуватися фізичною відбудовою зруйнованого. Аби повернути людей назад додому, він має орієнтуватися на зміцнення та розвиток економіки.
Разом з партнерам – Офісом ефективного регулювання BRDO та консалтинговою компанією Saturday Team ми хочемо на прикладі Бородянки створити алгоритм, який допоміг би громадам визначати перспективні та пріоритетні шляхи їх економічного розвитку та відновлення.
“Дуже складно оцінити, що дійсно потрібно відбудовувати, куди вкладати сили та кошти в першу чергу, коли немає розуміння, як розвиватиметься громада за тих чи інших обставин. Тому ми взялися за новий амбітний проєкт – економічне моделювання відновлення та розвитку громад. Розробивши сценарії розвитку на прикладі Бородянки, ми сподіваємося створити своєрідний чекліст для інших громад: що вони повинні знати про себе, як планувати майбутнє своєї громади та визначати, що саме необхідно відновлювати та що пропонувати донорам і потенційним інвесторам”, – зазначає голова коаліції Олена Колтик.
За підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”, в рамках нового проєкту наша команда проводе аналіз економічного та демографічного стану Бородянської громади у різні періоди, визначить системні проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Ми також дослідимо світові та загальноукраїнські тренди, які матимуть вплив на розвиток громад в довгостроковій перспективі.
На основі цих даних наші експерти змоделюють сценарії економічного розвитку до 2030 року та протестують їх з місцевими жителями, представниками бізнесу та іншими стейкхолдерами, обравши найбільш перспективні та підходящі для громади.
Ми впевнені, що такий підхід дозволить органам місцевого самоврядування побудувати більш дієву стратегію управління і налагодити ефективнішу комунікацію з донорами та потенційними інвесторами, щоб громада підвищувала свою спроможність та стало розвивалася.
Експертне середовище та влада шукають можливості для вироблення нової будівельної продукції з перероблених відходів від руйнувань. Підходи до управління відходами від руйнувань та шляхи вирішення проблем з ними в регіонах обговорювали у широкому колі стейкхолдерів на круглому столі «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» 6 березня у Києві.
Питання управління відходами від руйнувань – одне з пріоритетних у процесі відновлення, говорять урядовці та народні депутати, та потребує координації зусиль на всіх рівнях. За словами Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, на цьому етапі важливо не просто зосередитись на очищенні територій від руйнувань, а й забезпечувати правильне сортування та збереження цих видів відходів. У рамках відбудови України Мінвідновлення розглядає відходи від руйнувань як можливий майбутній ресурс для будівельної галузі, говорить вона.
«Ми говоримо про вторинне використання цих матеріалів, для цього обробка сировини має бути якісною. Ми прагнемо зрозуміти, який відсоток будівельної продукції обовʼязково повинен бути використаний в процесі виробництва нових будівельних матеріалів», – каже Наталія Козловська.
«Вже під час широкомасштабної війни, у 2022, році ми прийняли закон «Про управління відходами». На жаль, коли приймався цей закон, ми не розуміли навіть приблизно, який буде обсяг цих утворених відходів. Тому питання управління відходами руйнування не було врегульоване окремо. Зараз ми маємо врахувати це в законодавстві, щоб Кабмін мав підстави розробляти відповідні підзаконні акти», – говорить нардеп Олег Бондаренко, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Українські парламентарі нині працюють над проєктом закону про основні засади відновлення. Народна депутатка України, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зауважує: документ серед іншого включатиме питання управління відходами від руйнувань, як економічної складової процесу відбудови.
«Наразі ще ніхто точно не порахував, немає такої методики, скільки ж у нас цих відходів від руйнувань. Я думаю, це виклик і завдання для кожної громади – оцінити, зрозуміти ситуацію. Не вивозити просто це все на звалище, а через призму цих екологічних питань спробувати вирішити проблеми соціальні та економічні в тому числі», – зазначає Олена Шуляк.
Над вирішенням питання обліку відходів від руйнувань нині працює, член коаліції Ukraine Support Team, громадська організація ReThink. В рамках співпраці з Мінвідновлення вони розробляють методичні рекомендацій щодо визначення прогнозованих обсягів цього виду відходів, спираючись на закордонний досвід. Подібні метолодогії ефективно застосовують в багатьох країнах світу, зокрема Японії, для розрахунку витрат на демонтаж, подрібнення та переробку відходів від руйнувань. Однак стовідсотково застосувати закордонні формули для України неможливо через особливості клімату, використання типових для регіону будівельних матеріалів та масштаби руйнувань, говорить голова коаліції UST та експертка ReThink Олена Колтик:
«Коректний облік кількості таких відходів допоможе громадам будувати ефективні плани комплексного відновлення, а представникам бізнесу, що будуть до цієї відбудови залученні, дадуть розуміння, яку кількість сировини вони потенційно матимуть в тому чи іншому регіоні».
Представники українського бізнесу присутні на заході, зокрема виробники будівельних матеріалів, а також науковці запевняють: повторне використання відходів від руйнувань можливе та навіть може покращити властивості продукції. Однак, зазначає директорка «Інноваційно-технологічного центру «Ковальська» Вікторія Співак, аби цього досягти важливо відходи якісно сортувати, подрібнювати та фракціонувати.
Над розвʼязанням цього завдання з грудня 2022 року працюють в UNDP (ПРООН). Зі слів координатора групи проєктів з енергетики та охорони довкілля Романа Шахматенка, за цей час організація підтримала розчищення понад 170 тис.тонн відходів від руйнувань:
«Ми пілотуємо наш підхід, який передбачає декілька кроків: обстеження локацій на наявність вибухонебезпечних предметів, безпосереднє розчищення завалів, сортування, правильне поводження з азбестом, подальшу сепарацію фракцій та подрібнення. Наступним етапом має стати переробка. Для цього нам треба чітко розуміти, де цю сировину можна використати, що з неї можна виробити, і чи є в цьому економічна модель».
Участь у заході взяли народні депутати, представники Мінвідновлення та Міндовкілля, Київської облдержадміністрації, ПРООН, Конфедерації Будівельників України, компаній-виробників будівельних матеріалів «Ковальська» та CRH, науковці НДІБМВ, а також представники постраждалих територіальних громад. Онлайн до нього доєдналися понад 350 учасників з різних регіонів України.
Нагадаємо, за останніми оцінками Мінвідновлення, що базуються на звітах територіальних громад, постраждалих внаслідок збройної агресії росії, лише на підконтрольних Україні територіях накопичилось понад 600 тис. тонн відходів від руйнувань, повторно використовується лише 6% з них. Управління та переробка відходів повоєнних масштабів потребуватиме комплексного підходу, серед іншого: створення необхідної нормативної бази; розробки каталогу будівельної продукції, виготовленої із застосуванням сировини на основі перероблених відходів; розробки стандартів щодо виготовлення такої будівельної продукції.
Круглий стіл було організовано в рамках проєкту «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Команда громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team (UST), продовжує досліджувати становище на місцях в рамках проєкту з розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.
“Вже зараз видно, що більшість думок зводиться до використання подрібнених відходів від руйнувань для підсипки доріг чи вирівнювання рельєфу. Зараз важливо зрозуміти, чи є можливість використати утворені відходи для виробництва більш цінної продукції, наприклад, будівельної”, – говорить голова коаліції UST Олена Колтик.
Загальна ситуація в області
За даними Київської обласної державної адміністрації, внаслідок збройної агресії РФ на території області було пошкоджено 28,8 тисяч об’єктів, переважну більшість складають приватні та багатоквартирні будинки – 26 тисяч об’єктів. Відходи руйнувань нині зберігають на 32 майданчиках для тимчасового зберігання в різних громадах.
За підтримки міжнародних партнерів України на Київщині впроваджується пілотний проєкт з переробки відходів від руйнувань. В рамках співпраці область вже отримала 30 одиниць спеціалізованої техніки. Згідно з даними КОДА, в регіоні планують запустити три лінії переробки будівельних відходів: одну стаціонарну у Бородянці та дві мобільних.
Яка ситуація на місцях?
У Бучі відходи від руйнувань зберігають на спеціально відведеному майданчику. За словами начальника інспекції з благоустрою Ярослава Дученка, у місті вже розібрали завали 130 будинків та одну секцію багатоповерхівки. Загальний об’єм відходів, що потрапив на майданчик – 75 тисяч метрів кубічних відходів руйнувань. Найбільше серед них бетону та цегли (близько 51 тис. м³), а також азбестовмісних матеріалів (близько 8 тис. м³). Основна маса відходів не сортована.
“Об’єми, оцінюємо орієнтовно. Думаємо, вони 80% відповідають дійсності. Звичайно, правильніше було б сортувати їх прямо на місці, але ж перші розбори вивозилися просто навалом, як було. Бо треба було робити це оперативно, ані людей, ані часу достатньо не було. Питання стояло так: швидко розібрати, знести на кучу, десь сортувалося, десь ні, – техніка під’їжджає вивозить і відразу починається процес відбудови”, – пояснює Ярослав Дученко.
У Бородянці ще тривають роботи з демонтажу зруйнованих будинків, сортовані відходи від руйнувань зберігають на спеціальному майданчику, говорить перший заступник селищного голови Дмитро Негреша. Нині тривають перемовини щодо встановлення поруч лінії переробки.
“В нас лишилось 15 приватних будинків та три секції в багатоповерхівках, які треба розібрати. Нещодавно в центрі розібрали цілий 9-и поверховий будинок, бетон та цеглу подрібнювали на місці. Впоралися з демонтажем та переробкою будинку за тиждень”, – розповідає Дмитро Негреша.
Поблизу с. Горенка експерти ReThink виявили місця несанкціонованого скидання небезпечних відходів від руйнувань. Зокрема, ґрунтову дорогу, підсипану подрібненим азбестовмісним шифером, що є забрудненням земель та є порушенням ст. 239 ККУ.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
За організаційної підтримки коаліції Ukraine Support Team (UST) у школі в с. Вознесенське на Чернігівщині проведуть поточний ремонт даху і капітально відремонтують харчоблок з їдальнею. Загальна вартість робіт – понад150 тисяч євро.
Вознесенське Киселівської громади розташоване за 7 км від Чернігова. З перших днів повномасштабного вторгнення і до квітня 2022 року село перебувало в окупації. Російські військові розташувались у приміщенні гімназії.
Через обстріли дах навчального закладу пошкодило уламками. Під час сильних злив та після сильних снігопадів він підтікає, розповідає директор Вознесенської гімназії Леонід Горбач.
Очне навчання тут відновили вже у вересні 2022 року, завдяки наявному укриттю. Нині в приміщенні гімназії навчається 66 учнів (в тому числі з с. Новоселівка, яка зазнала масштабних руйнувань під час спроб росіян взяти Чернігів), а також 14 вихованців дитячого садочку.
Найближчим часом тут розпочнуться ремонтні роботи. Проєкт імплементує член коаліції UST – фонд SavEd, що опікується відновленням доступу дітей до освіти в Україні. Допомога надається коштом пожертвування Представництва Тайбея в Братиславі через Фонд «Відкритого суспільства» та Фонд «Понтіс», розташованих у Словаччині.
Ще 97 тисяч гривень надає Киселівська громада на розробку проєктно-кошторисної документації.
The funding for this project is provided by Slovak foundations – Open Society Foundation Bratislava and Pontis Foundation – thanks to a generous support of the Taipei Representative Office in Slovakia.
Форум коаліції Ukraine Support Team (UST) зібрав представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, донорів та бізнесу для координації зусиль та обміну практичним досвідом з питань відновлення постраждалих від військової агресії Російської Федерації регіонів. Захід відбувся в Києві, 13 грудня 2023 року.
Дискусії на форумі були поділені на три тематичні секції:
І. Спроможність громад до відновлення.
Досвід співпраці громади з центральною владою та донорами. Успішні проекти, труднощі в їх реалізації.
ІІ. Донорські організації та громади: уроки.
Досвід співпраці донорських організацій з громадами. Програми напрямів діяльності донорських організацій у 2024 році.
ІІІ. Людський капітал і приватний сектор у процесах відновлення.
Роль розвитку людського капіталу та економічного відновлення у відновленні постраждалих від війни регіонів.
Серед спікерів форуму були представники Київської, Чернігівської, Миколаївської та Луганської обласних військових адміністрацій, Міністерства відновлення, Офісу Президента України, територіальних громад, Посольства Королівства Данії в Україні, UNDP, UCBI/USAID, UNICEF, Фонду Партнерство за Сильну Україну, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також бізнесу – АТ “Ощадбанк”, Європейської Бізнес Асоціації, Спілки українських підприємців.
Найбільш обговорюваними під час панельних дискусій стали такі виклики відновлення регіонів:
– відсутність комплексного бачення відновлення конкретних регіонів з урахуванням взаємовідносин із сусідніми регіонами;
– погана або зовсім відсутня координація дій з питань відновлення між зацікавленими сторонами на всіх рівнях (державні та місцеві органи влади, донорські організації, громади);
– неякісне або застаріле проектування рішень/проектів для відновлення, часто через відсутність потенціалу громади та бюджету для розробки проектно-кошторисної документації;
– погана пріоритезація проектів, що фінансуються державним фондом відновлення;
– розвиток людського капіталу є вирішальним елементом для поточного та майбутнього відновлення;
Переглянути запис панельних дискусій можна на Youtube-каналі коаліції UST:
14 листопада у Миколаєві відбулась координаційна зустріч міжнародних організацій, національних громадських організацій, які працюють у сфері освіти Миколаївської області, з обласною військовою адміністрацією щодо проблем та викликів відновлення доступу до освіти в регіоні та захисту дітей, перспективи зміцнення співробітництва та встановлення постійних зв’язків, координації та презентації стратегій присутності в регіоні та конкретних планів діяльності на 2024 рік.
Безпосередню участь в освітньому кластері в Миколаївській області беруть 35-40 організацій. Відновити очне навчання в більшості громад області видається неможливим через близькість зони бойових дій та високу ймовірність обстрілів. Цифрові навчальні центри та перетворення існуючих приміщень на тимчасові школи довели свою ефективність у громадах, які тривалий час перебували під окупацією або на передовій бойових дій і зазнали значних руйнувань.
Основні потреби регіону у відновленні доступу до освіти:
- облаштування укриттів;
- відновлення доступу до питної води в м. Миколаїв;
- збільшення навчальних центрів, позакласних заходів та уроків безпеки;
- реконструкція закладів професійної освіти;
- забезпечення психологічної підтримки та кібербезпеки тощо.
У заході взяли участь представники Миколаївської обласної військової адміністрації, Міської ради Миколаєва, UNICEF, Plan International, БФ SavED, ГО“10 квітня”, БФ “Діти героїв”, Асоціації інноваційної та цифрової освіти, , MontessoriUA, MontessoriMykolaiv, IREX, SURGe, NRC, Peace Winds Japan, IsraAID, ГО Олександра Педана JuniorS, ГО “ІСТОК” , БО “Клуб благодійників”, Save the Children, БФ “Щедрик”.
Миколаївські волонтерські, громадські організації та місцева влада обговорили співпрацю у питаннях відновлення області. Учасники зустрічі домовились створити платформу для координації дій, покращення співпраці та обміну інформацією.
Під час виступу Олена Колтик, голова коаліції Ukraine Support Team (UST), розкрила основні принципи роботи коаліції та зауважила, що розвинуте громадянське суспільство є запорукою розвитку демократичної країни. Також була висвітлена проблематика прийняття рішень з питань відновлення владою на центральному рівні з недостатнім розумінням потреб громад на місцях. «Дуже важливо, щоб громадськість незважаючи на війну, не втрачала свій голос», – додала вона.
Зі свого боку Дмитро Тарасенко, керівник Миколаївського офісу коаліції UST, запропонував започаткувати практику діалогів на постійній основі. Створення структурованого та ефективного механізму комунікації дозволить всім зацікавленим сторонам ефективно взаємодіяти у процесах відновлення Миколаївської області.
Як повідомив Саймон Мущик, представник Stabilization Platform, зміцнення громадських і державних структур є основою передумовою сталої стабілізації суспільства. Надзвичайно важливою є співпраця між усіма учасниками. Участь широкого кола сторін, особливо громадянського суспільства, підвищує легітимність ініційованих проєктів, які підтримуються та їх реалізація контролюється. Ключовим фактором є прозорість з точки зору фінансової підтримки, а також відкрий доступ до процесів.
«Вже набутий досвід у Миколаївській області може стати цінним прикладом для інших регіонів», – наголосив Саймон Мущик.
Микола Марінов, заступник начальника МОВА, розповів про декілька підходів у взаємодії між громадськими й донорськими організаціями. Також він зазначив, що до створення робочих груп міжнародного співробітництва у кожній області за ініціативи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, функцію пріоритезацію потреб громад на Миколаївщині виконувала команда UST.
Далі спікери громадських організацій поділилися власним досвідом та озвучили головні проблеми й пропозиції щодо співпраці зацікавлених сторін. Звернули увагу на те, що наразі державній владі не вистачає ресурсів для роз’яснення всіх способів взаємодії та підтримки й в цьому вбачається залучення допомоги зі сторони громадських організацій та коаліцій.
Зокрема, Євген Гілін, представник ГО «Місто Сили», порушив питання стихійної координації дій, при якій декілька організацій залучаються для розв’язання спільної проблеми, при цьому не погоджують дії між собою. Він запропонував ділитися досвідом, напрацюваннями та впроваджувати відкритість й прозорість діяльності, яка повинна стати абсолютною вимогою при взаємодії з донором.
Наталія Горбенко, представник БФ «Щедрик», розповіла про успішні кейси інституційної взаємодії з міжнародними донорами на прикладі фонду. Вона поділилася інформацією про наявність проєктного офісу та спеціалістів, що вже вміють працювати з грантовими можливостями та звітністю згідно з міжнародними стандартами.
Фонд заохочує всіх небайдужих приєднуватися, а також концентруватися на розвитку економічної складової, а саме Наталя зі своєю командою багато уваги приділяє грантовим можливостям для малого бізнесу, безплатній перекваліфікації працівників підприємств у зв’язку зі втратою робочих місць на зруйнованих чи зупинених підприємствах. Спікер висловила бажання підписати меморандум про співпрацю.
На заході були присутні:
Олена Колтик, голова коаліції UST,
Дмитро Тарасенко, керівник Миколаївського офісу коаліції UST,
Саймон Мущик, представник Stabilization Platform,
Микола Марінов, заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації,
Ігор Філіппов, заступник директора департаменту Миколаївського міського голови,
Олександр Корольов директор департаменту економічного розвитку та регіональної політики МОВА, керівник гуманітарного штабу при ОВА,
Євген Бабков, директор Агенції регіонального розвитку Миколаївської області,
Євген Гілін, представник ГО «Місто Сили»,
Сергій Татаренко, представник ГО «Розвиток України»,
Ігор Яковенко, представник ГО «Мій напрям»,
Віталій Бутучел, представники ГО «Надія є»,
Наталія Горбенко, представник БФ «Щедрик».
Публічна дискусія «Співпраця громадських організацій, місцевої влади та донорів у питаннях відновлення Миколаївщини» відбулася 28 вересня у Миколаєві та організована Миколаївським офісом коаліції Ukraine Support Team (UST) у партнерстві з Регіональним офісом міжнародного співробітництва. Проєкт у Миколаївській області області імплементується ГО «BRDO» за підтримки «Stabilisation Platform» на замовлення Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Звіт “Відновлення життя: комплексна оцінка потреб регіонів, постраждалих внаслідок війни” присвячений результатам роботи UST (Ukraine Support Team) – коаліції громадських організацій, аналітичних центрів, національних і регіональних команд, що об’єдналися для вироблення дієвих механізмів відбудови через підсилення громад в регіонах, налагодження ефективної взаємодії з донорами, залучення допомоги в громади та створення умов для повернення наших громадян додому.
Команда проєкту складається з національних експертів та регіональних команд в двох обраних регіонах –
Чернігівській та Миколаївській областях.
Фокус здійснювався на аналізі потреб в регіонах за 3-ма секторами: забезпечення енергетичної безпеки, відновлення доступу до освіти й охорони здоров’я. Досвід попереднього пілотування проєкту показав, що на регіон та потреби в громадах необхідно дивитися комплексно, у зв’язку з цим був проведений огляд соціально-демографічної ситуації та визначення можливих точок росту регіону.
Ознайомитись або завантажити звіт “Відновлення життя: комплексна оцінка потреб регіонів, постраждалих внаслідок війни”:
#до_школи_знов – це кампанія Міжнародного благодійного savED, яка допоможе українським школам і дітям зустрітися знов!
Мета кампанії – зібрати кошти на облаштування укриттів та відновлення навчальних приміщень у школах та садочках Чернігівщини, Миколаївщини, Київщини та Харківщини, які були зруйновані або переживають постійні обстріли і через це діти-учні цих закладів не мають доступу до якісного навчання.
Кампанія реалізується у партнерстві з UST – Ukraine Support Team.
«Ніхто не знає що таке це «build back better» А нам вдалося це реалізувати. Школа «20 у Чернігові – це такий приклад, коли вдається клас за класом, частинка за частинкою її відновлювати і повертати до життя. І на моє глибоке переконання – це приклад для інших, для бізнесу, як можна відновлюватися потихеньку, не маючи мільйонів доларів», – Анна Новосад.
Представниця коаліції UST, експертка з питань освіти та засновниця благодійного фонду SavED Анна Новосад 6 червня презентувала відновлений клас інформатики у чернігівській школі №20. Цей навчальний заклад один з 25 в обласному центрі, які зазнали руйнувань під час блокади міста у лютому-березні 2022 року. Ще дві були повністю зруйновані. 6 березня минулого року по території школи №20 влучили 5 російських снарядів, один з них поцілив у спортивну залу, руйнувань зазнав і клас інформатики.
Тепер клас інформатики знову функціонує. За словами Анни Новосад відновлення розпочали у грудні 2022 року. Технікою, а це 20 сучасних комп’ютерів, та меблями його забезпечила ІТ-компанія SQUAD. Для ремонту гроші залучали від інших донорів.
«Може здатися, що це лише один клас, а насправді це дає надію. Це показує, що спільними зусиллями можна зробити, і що це не так дорого коштує», – сказала Анна Новосад.
