• Головна
• Posts Tagged "debris"

Чи можна використати залишки зруйнованих будівель для відновлення?

Разом з українськими та міжнародними партнерами ми шукаємо практичну відповідь на це питання.

Минулого тижня в межах співпраці між Sintef (норвезький науково-дослідний інститут), компанією NOCON та Ukraine Support Team (UST) ми провели серію зустрічей і виїздів на об’єкти, щоб краще зрозуміти, як в Україні можна ефективно переробляти відходи від руйнувань і використовувати їх для будівництва. Наш фокус — не лише видалення, а й повторне використання вторинних матеріалів для будівництва: бетон, вторинні заповнювачі, інші конструкційні рішення.

Ми говорили з профільними міністерствами та іншими стейкхолдерами про те:

• які законодавчі та економічні умови потрібні для запуску цього ринку;

• як це працює в інших країнах;

• що саме треба змінити в Україні, щоб вторинні матеріали реально стали частиною відновлення.

Дякуємо Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за готовність створювати економічно доцільну модель, яка дозволить бізнесу працювати у сфері переробки.

Дякуємо Міністерство розвитку громад та територій України за підтримку ідеї адаптації будівельних норм до європейських стандартів у частині вторинних матеріалів.

Оглянули також кілька майданчиків, де вже відбувається переробка: Разом із нашими норвезькими колегами та іншими партнерами ми відвідали два майданчики, де вже відбувається реальна переробка:

Переробний майданчик у Бородянській громаді, який управляється комунальним підприємством Київської області.

Обладнання, надане японською агенцією JICA, вразило своєю потужністю. При правильному технологічному підході воно може забезпечити високу якість вторинної сировини.

Висловлюємо щиру подяку нашим японським партнерам з JICA, Київська обласна державна адміністрація та всій команді, яка сприяла організації візиту!

Переробний майданчик у місті Буча, де рік тому ділянка для тимчасово зберігання відходів від руйнуванб була буквально вкрита завалами після звезення відходів з усієї громади.

Зараз — чиста ділянка, а переробка організована на високому рівні. Все це стало можливим завдяки підтримці UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.

Щиро дякуємо колегам з UNDP за вклад у відновлення та підтримку громади !

Також ми оглянули руйнування у Чернігові, які досі потребують демонтажу та переробки. Ми переконані, що завдяки спільним зусиллям ці процеси можуть бути активізовані — з дотриманням екологічних та будівельних стандартів.

Наші колеги з SINTEF високо оцінили якість обладнання, яке вже є в Україні. Вони бачать потенціал не лише для тимчасових рішень (як-от підсипка доріг), а й для створення повноцінних будівельних матеріалів.

Хто ми і навіщо це все робимо?

Ukraine Support Team (UST) — коаліція експертів, яка допомагає громадам і країні відновлюватися ефективно. Ми обʼєднуємо стейкхолдерів — місцеву владу, науку, бізнес, міжнародних партнерів і уряд — щоб розробляти системні рішення.

Працюємо на перетині тем:

• управління відходами

• сталий енергетичний перехід

• планування розвитку громад

Якщо вам цікаво, як зробити відновлення України розумним, сучасним і сталим — підписуйтеся на нашу сторінку. Попереду — більше кейсів, даних і рішень.

Громадам стане легше оцінювати кількість відходів від руйнувань, утворених внаслідок війни, та управляти ними. Експерти громадської організації ReThink, що є членом коаліції Ukraine Support Team, розробили Методичні рекомендації щодо обліку обсягів відходів від руйнувань, які дозволяють проводити швидку попередню оцінку кількості утворених відходів на місці руйнувань житлових будинків, освітніх та медичних закладів. Цей інструмент допоможе у плануванні видатків на демонтаж і логістику, а також розміщення переробних потужностей. Користуватися ним навчили вже понад 500 представників територіальних громад України.

Чому рахувати важливо?

За даними офіційних відомств в Україні налічується понад 600 тисяч тонн відходів від руйнувань. Проте, за оцінками експертів ця цифра значно занижена, адже враховує лише ті відходи, які були перевезені  до місць їх тимчасового зберігання чи на сміттєзвалища. Тобто офіційна статистика здебільшого не враховує кількість відходів від будівель, що стоять не демонтованими, оскільки досі не існувало методики обрахунку відходів на місцях їх утворення. Крім того, облік кількості відходів від руйнувань не ведуть в зонах активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

“Для того, щоб вирішити проблему, необхідно для початку зрозуміти її масштаб. Наші Методичні рекомендації обліку відходів від руйнувань за розрахунковим методом, допоможуть громадам оцінити кількість відходів, яка утворилася внаслідок руйнування будинку та запланувати необхідну інфраструктуру для демонтажу, тимчасового зберігання та переробки цих відходів. Тільки маючи коректну статистику – де та скільки ми маємо відходів від руйнувань, ми зможемо зацікавити інвесторів у переробці. Власними силами країна з цією проблемою не впорається,” – вважає голова коаліції UST та співзасновниця ReThink Олена Колтик.

Як працює методика?

Методичні рекомендації дозволяють розрахунковим методом оцінити як загальну кількість відходів, утворену внаслідок руйнування будинку, так і за компонентами (як то бетон, цегла, дерево, метал та інші). За словами експерта ReThink Ігоря Сатіна, дослідивши міжнародний досвід, команда зупинилася на японському підході до обліку відходів від стихійних лих та адаптувала його до українських реалій:

В основі підходу лежить виведення норм утворення відходів від руйнувань на 1 метр квадратний в залежності від типу будівлі. Таким чином громади зможуть отримати розрахункову кількість відходів від руйнувань знаючи лише площу забудови чи руйнування і тип будівлі (для багатоповерхівок). Крім цього, за допомогою методології можна визначити прогнозну кількість абзестовмісних та супуніх відходів (супутні – матеріали, предмети, які були всередині або поряд з об’єктом у момент пошкодження або руйнування).

Чому навчали громади?

Протягом червня команда ReThink провела серію офлайн та онлайн воркшопів, де навчала представників місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони основним принципам управління відходами від руйнувань та веденню їх обліку, використовуючи Методичні рекомендації. Участь у них загалом взяли понад 500 людей. 

Під час онлайн-воркшопу заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська зазначила, що підхід може бути корисним громадам зокрема для визначення необхідної кількості та потужності техніки, площ МТЗ, необхідних обсягів фінансування тощо.

“Ми вважаємо, що запропоновані в Методичних рекомендаціях підходи можуть слугувати інструментом для попередньої та орієнтовної експрес-оцінки обсягу відходів від руйнувань. Це дасть змогу громадам на початковому етапі приблизно визначити економічну потребу на управління відходами від руйнувань.” 

Загальноукраїнський аспект

У загальнодержавних масштабах, коли фактичні дані про обсяги утворених відходів відсутні, Методичні рекомендації сприятимуть впровадженню принципів кругової економіки та становленню переробної галузі. Шукати шляхи повторного використання відходів від руйнувань Україні важливо вже зараз, зазначила Народна депутатка України Олена Шуляк під час онлайн-воркшопу. Адже “зелений курс” – є частиною українських зобов’язань перед ЄС за Ukraine Facility Plan.

Розроблені експертами ReThink Методичні рекомендації  могли б також стати фундаментом в роботі і з відходами будівництва та знесення у майбутньому, коли норми використання цього виду відходів у новій будівельній продукції стануть обов’язковими в Україні, як у країнах ЄС,  вважає Народний депутат та голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко: 

“Відходи знесення – це не об’єкт для забруднення або захоронення на полігонах. Це сировина. Я закликав би Мінінфраструктури та Міндовкілля якнайшвидше взяти в роботу ці методики для їх втілення в законодавство, для їх реалізації і застосування в практичній роботі з об’єктами переробки.”

Аби спростити використання Методичних рекомендацій на практиці, у партнерстві із GlobalLogic Ukraine команда розробила онлайн-калькулятор, який пришвидшить процес обрахунку кількості відходів від руйнувань за їх компонентами. З повною версією Методичних рекомендацій та онлайн-калькулятором можна ознайомитися на сайті коаліції Ukraine Support Team.

Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».

Облік відходів від руйнувань в Україні наразі ускладнений через відсутність механізму визначення їх обсягів. Про це свідчать результати масштабного опитування громад, яке провела громадська організація ReThink, член коаліції UST, в рамках розробки методичних рекомендацій з управління відходами від руйнувань.

За даними Центральних органів виконавчої влади оцінки обсягів відходів від руйнувань подекуди різняться у десятки тисяч разів: від 600 тисяч до 15 мільярдів тонн. Щоб мати глибше розуміння реальної ситуації в громадах, а також оцінити їх можливості коректно обліковувати дані, було проведене опитування щодо стану утворення відходів від руйнувань, їх кількості та видів матеріалів, що використовуються у будівництві. Відповіді громад проаналізували наші експерти та використали для розробки методичних рекомендацій з визначення прогнозованої кількості відходів від руйнувань.

Так, у Чернігівській та Херсонській області в окремих громадах документація була втрачена внаслідок активних бойових дій.

В ході опитування ми отримали відповіді від 257 громад з 19 областей України (17,87% від загальної кількості ТГ). Найбільш активну участь в опитуванні взяли громади з Сумської, Донецької та Львівської областей.

Від громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської областей відповідей не було отримано.

Результати опитування, підтвердили гіпотезу ГО ReThink, що облік відходів від руйнувань в Україні наразі здійснюється на загальних припущеннях, а не на фактичній або прогнозній інформації, а отримати якісну статистичну інформацію про обсяги та морфологію утворених відходів не завжди можливо. Такий стан речей пов’язаний із тим, що держава Постановою Кабміну №1073 зобов’язала громади щомісячно звітувати про кількість та компонентний склад відходів від руйнувань, однак не надала їм інструменту обрахунку обсягів таких відходів.

Опитування проводилось з 28 лютого до 11 березня 2024 року за сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України методом самостійного заповнення опитувальника респондентами.

Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.

Харків зустрічає безперервними повітряними тривогами: система оповіщення у зраненому російськими атаками середмісті практично не стихає. Тридцять оголошень за дві доби, найкоротша пауза між сповіщеннями в додатку – близько 20 секунд. Це не перше наше відрядження у деокуповані регіони, але у місті, куди балістика долітає за 40 секунд, складно ігнорувати повідомлення про “підвищену ракетну небезпеку”.

“У Харкові тривог не бояться. Тут якщо прилітає, то зазвичай ще до її оголошення”, – сміються місцеві.

Про руйнування

Зі слів міського голови Ігоря Терехова, Харків зазнав найбільших руйнувань серед підконтрольних Україні міст, наразі кількість пошкоджених та зруйнованих будівель у місті сягає 8 800. На території ж області, за даними Департаменту архітектури та містобудування Харківської ОДА, таких об’єктів зареєстровано 48 900. Ця цифра орієнтовна, оскільки в зонах активних бойових дій облік руйнувань не ведеться.

Ми починаємо з центру міста. Будівля Харківської ОДА, пошкоджена влучанням російського Іскандера у березні 2022 року – законсервована, на задньому подвір’ї стоїть будівельний кран. За нею на розгалужених вузьких вуличках – напівзруйновані старі будинки. Усе виглядає так, ніби війська агресора перш, ніж поцілити в ХОВА, схибили з десяток разів. Наразі місто проводить здебільшого оперативні роботи з розчищення та убезпечення місць влучань, масового демонтажу зруйнованих будівель ще не проводили.

Прямуємо до найбільшого мікрорайону Харкова, де до широкомасштабного вторгнення проживала третина населення 1,5-мільйонного міста, – на Салтівку. Під час оборони обласного центру північна околиця Салтівки опинилися під вогнем російської артилерії. Нас зустрічають десятки багатоповерхівок без вікон та з наскрізними дірами від снарядів вкриті вугільно-чорними плямами після пожеж.

Пізніше того дня, на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування у Харкові, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська резюмує:

“Ми бачимо, що на місцях, не вистачає первинного сортування. За рахунок бюджетів різних рівнів ми проблему управління відходами від руйнувань не подолаємо. Наша мета створити таку модель, яка була б цікава бізнесу”.

Про управління відходами

Зі схилу 45-метрового пагорба – рекультивованого тіла старого полігону – відкривається чудовий вид на новий Дергачівський полігон: зліва – майже готовий до запуску комплекс з переробки твердих побутових відходів та комплекс, що перетворює біогаз у електроенергію, зправа – місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ).

Ми приїхали сюди, щоб оглянути саме МТЗ, разом із офіційною делегацією з Києва. Народні депутати, представники Мінвідновлення та Мінекології, – через дві години відбудеться засідання Комітету Верховної Ради, присвячене управлінню ТПВ та відходами руйнувань.

На МТЗ видніють купи відходів від руйнувань, які намагаються сортувати за фракціями. Сюди привозять відходи, зібрані під час розчищення місць влучань та капітального ремонту багатоповерхівок. Усе, що зараз зберігається тут доведеться додатково сортувати. У складі цих відходів від руйнувань трапляються як тверді побутові так і небезпечні відходи. Питання зберігання та перероблення останніх залишається відкритим як для Харкова (де впровадження сучасної системи управління відходами на завершальному етапі), так і для всієї країни.

Протягом 2023 року Дергачівське МТЗ прийняло близько 8 500 тонн відходів від руйнувань. Навесні минулого року підприємство почало подрібнювати бетон власними дробарками, однак отриману сировину можна було використовувати лише для підсипки доріг – фракція вийшла надто велика. За даними Мінвідновлення, зібраними від громад, в Харківській області загалом діє три офіційних МТЗ, де зберігається близько чотирьох тисяч тонн відходів від руйнувань. 

Досі залишається невирішеним питання внесення змін до природоохоронного та містобудівного законодавства України, які б регламентували не лише демонтаж та зберігання відходів від руйнувань, але й їх подальшу переробку та використання у нових будівельних матеріалах. За словами голови Комітету, народного депутата Олега Бондаренка, парламентарі готові над цим працювати.

ДОВІДКОВО. За даними начальника Харківської облдержадміністарції Олега Синєгубова, збитки, завдані екології регіону внаслідок збройної агресії росії проти України станом на початок березня 2024 року сягають 432 мільярдів гривень.

Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.

Експертне середовище та влада шукають можливості для вироблення нової будівельної продукції з перероблених відходів від руйнувань. Підходи до управління відходами від руйнувань та шляхи вирішення проблем з ними в регіонах обговорювали у широкому колі стейкхолдерів на круглому столі «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» 6 березня у Києві.

Питання управління відходами від руйнувань – одне з пріоритетних у процесі відновлення, говорять урядовці та народні депутати, та потребує координації зусиль на всіх рівнях. За словами Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, на цьому етапі важливо не просто зосередитись на очищенні територій від руйнувань, а й забезпечувати правильне сортування та збереження цих видів відходів. У рамках відбудови України Мінвідновлення розглядає відходи від руйнувань як можливий майбутній ресурс для будівельної галузі, говорить вона.

«Вже під час широкомасштабної війни, у 2022, році ми прийняли закон «Про управління відходами». На жаль, коли приймався цей закон, ми не розуміли навіть приблизно, який буде обсяг цих утворених відходів. Тому питання управління відходами руйнування не було врегульоване окремо. Зараз ми маємо врахувати це в законодавстві, щоб Кабмін мав підстави розробляти відповідні підзаконні акти», – говорить нардеп Олег Бондаренко, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Українські парламентарі нині працюють над проєктом закону про основні засади відновлення. Народна депутатка України, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зауважує: документ серед іншого включатиме питання управління відходами від руйнувань, як економічної складової процесу відбудови.

Над вирішенням питання обліку відходів від руйнувань нині працює, член коаліції Ukraine Support Team, громадська організація ReThink. В рамках співпраці з Мінвідновлення вони розробляють методичні рекомендацій щодо визначення прогнозованих обсягів цього виду відходів, спираючись на закордонний досвід. Подібні метолодогії ефективно застосовують в багатьох країнах світу, зокрема Японії, для розрахунку витрат на демонтаж, подрібнення та переробку відходів від руйнувань. Однак стовідсотково застосувати закордонні формули для України неможливо через особливості клімату, використання типових для регіону будівельних матеріалів та масштаби руйнувань, говорить голова коаліції UST та експертка ReThink Олена Колтик:

«Коректний облік кількості таких відходів допоможе громадам будувати ефективні плани комплексного відновлення, а представникам бізнесу, що будуть до цієї відбудови залученні, дадуть розуміння, яку кількість сировини вони потенційно матимуть в тому чи іншому регіоні».

Представники українського бізнесу присутні на заході, зокрема виробники будівельних матеріалів, а також науковці запевняють: повторне використання відходів від руйнувань можливе та навіть може покращити властивості  продукції. Однак, зазначає директорка «Інноваційно-технологічного центру «Ковальська» Вікторія Співак, аби цього досягти важливо відходи якісно сортувати, подрібнювати та фракціонувати.

Над розвʼязанням цього завдання з грудня 2022 року працюють в UNDP (ПРООН). Зі слів координатора групи проєктів з енергетики та охорони довкілля Романа Шахматенка, за цей час організація підтримала розчищення понад 170 тис.тонн відходів від руйнувань: 

Участь у заході взяли народні депутати, представники Мінвідновлення та Міндовкілля, Київської облдержадміністрації, ПРООН, Конфедерації Будівельників України, компаній-виробників будівельних матеріалів «Ковальська» та CRH, науковці НДІБМВ, а також представники постраждалих територіальних громад. Онлайн до нього доєдналися понад 350 учасників з різних регіонів України. 

Нагадаємо, за останніми оцінками Мінвідновлення, що базуються на звітах територіальних громад, постраждалих внаслідок збройної агресії росії, лише на підконтрольних Україні територіях накопичилось понад 600 тис. тонн відходів від руйнувань, повторно використовується лише 6% з них. Управління та переробка відходів повоєнних масштабів потребуватиме комплексного підходу, серед іншого: створення необхідної нормативної бази; розробки каталогу будівельної продукції, виготовленої із застосуванням сировини на основі перероблених відходів; розробки стандартів щодо виготовлення такої будівельної продукції.

Круглий стіл було організовано в рамках проєкту «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».

Команда громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team (UST), продовжує досліджувати становище на місцях в рамках проєкту з розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.

“Вже зараз видно, що більшість думок зводиться до використання подрібнених відходів від руйнувань для підсипки доріг чи вирівнювання рельєфу. Зараз важливо зрозуміти, чи є можливість використати утворені відходи для виробництва більш цінної продукції, наприклад, будівельної”, – говорить голова коаліції UST Олена Колтик. 

Загальна ситуація в області

За даними Київської обласної державної адміністрації, внаслідок збройної агресії РФ на території області було пошкоджено 28,8 тисяч об’єктів, переважну більшість складають приватні та багатоквартирні будинки – 26 тисяч об’єктів. Відходи руйнувань нині зберігають на 32 майданчиках для тимчасового зберігання в різних громадах. 

Яка ситуація на місцях?

У Бучі відходи від руйнувань зберігають на спеціально відведеному майданчику. За словами начальника інспекції з благоустрою Ярослава Дученка, у місті вже розібрали завали 130 будинків та одну секцію багатоповерхівки. Загальний об’єм відходів, що потрапив на майданчик – 75 тисяч метрів кубічних відходів руйнувань. Найбільше серед них бетону та цегли (близько 51 тис. м³), а також азбестовмісних матеріалів (близько 8 тис. м³). Основна маса відходів не сортована.

У Бородянці ще тривають роботи з демонтажу зруйнованих будинків, сортовані відходи від руйнувань зберігають на спеціальному майданчику, говорить перший заступник селищного голови Дмитро Негреша. Нині тривають перемовини щодо встановлення поруч лінії переробки.

Поблизу с. Горенка експерти ReThink виявили місця несанкціонованого скидання небезпечних відходів від руйнувань. Зокрема, ґрунтову дорогу, підсипану подрібненим азбестовмісним шифером, що є забрудненням земель та є порушенням ст. 239 ККУ. 

Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.