Ukraine Support Team (UST) у співпраці з Helvetas Swiss Intercooperation розробила та публікує Методичні рекомендації з оцінки потреб у відновленні територіальних громад, адаптовані для використання громадськими організаціями.
Методологія стала відповіддю на потребу у системному підході до відбору та реалізації проєктів з відновлення, особливо в умовах обмежених ресурсів. Вона допомагає структурувати процес визначення критичних потреб громад, формувати обґрунтовані пріоритети та вибудовувати ефективну співпрацю з місцевою владою та міжнародними партнерами.
Рекомендації охоплюють ключові сектори, зокрема:
- освіта,
- медицина,
- житлово-комунальний сектор.
У документі подано практичні інструменти для:
- збору та аналізу даних,
- технічної оцінки об’єктів,
- визначення пріоритетів відновлення,
- управління закупівлями та підрядниками,
- залучення стейкхолдерів на всіх етапах проєкту.
Методологія розроблена з урахуванням вимог українського законодавства та міжнародних стандартів, і може бути корисною як для громадських організацій, так і для представників органів місцевого самоврядування, донорських структур та кластерів відновлення.
Переглянути англійську версію можна тут
Чи можна використати залишки зруйнованих будівель для відновлення?
Разом з українськими та міжнародними партнерами ми шукаємо практичну відповідь на це питання.
Минулого тижня в межах співпраці між Sintef (норвезький науково-дослідний інститут), компанією NOCON та Ukraine Support Team (UST) ми провели серію зустрічей і виїздів на об’єкти, щоб краще зрозуміти, як в Україні можна ефективно переробляти відходи від руйнувань і використовувати їх для будівництва. Наш фокус — не лише видалення, а й повторне використання вторинних матеріалів для будівництва: бетон, вторинні заповнювачі, інші конструкційні рішення.
Ми говорили з профільними міністерствами та іншими стейкхолдерами про те:
- які законодавчі та економічні умови потрібні для запуску цього ринку;
- як це працює в інших країнах;
- що саме треба змінити в Україні, щоб вторинні матеріали реально стали частиною відновлення.
Дякуємо Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за готовність створювати економічно доцільну модель, яка дозволить бізнесу працювати у сфері переробки.
Дякуємо Міністерство розвитку громад та територій України за підтримку ідеї адаптації будівельних норм до європейських стандартів у частині вторинних матеріалів.
Оглянули також кілька майданчиків, де вже відбувається переробка: Разом із нашими норвезькими колегами та іншими партнерами ми відвідали два майданчики, де вже відбувається реальна переробка:
Переробний майданчик у Бородянській громаді, який управляється комунальним підприємством Київської області.
Обладнання, надане японською агенцією JICA, вразило своєю потужністю. При правильному технологічному підході воно може забезпечити високу якість вторинної сировини.
Висловлюємо щиру подяку нашим японським партнерам з JICA, Київська обласна державна адміністрація та всій команді, яка сприяла організації візиту!
Переробний майданчик у місті Буча, де рік тому ділянка для тимчасово зберігання відходів від руйнуванб була буквально вкрита завалами після звезення відходів з усієї громади.
Зараз — чиста ділянка, а переробка організована на високому рівні. Все це стало можливим завдяки підтримці UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.
Щиро дякуємо колегам з UNDP за вклад у відновлення та підтримку громади !
Також ми оглянули руйнування у Чернігові, які досі потребують демонтажу та переробки. Ми переконані, що завдяки спільним зусиллям ці процеси можуть бути активізовані — з дотриманням екологічних та будівельних стандартів.
Наші колеги з SINTEF високо оцінили якість обладнання, яке вже є в Україні. Вони бачать потенціал не лише для тимчасових рішень (як-от підсипка доріг), а й для створення повноцінних будівельних матеріалів.
Хто ми і навіщо це все робимо?
Ukraine Support Team (UST) — коаліція експертів, яка допомагає громадам і країні відновлюватися ефективно. Ми обʼєднуємо стейкхолдерів — місцеву владу, науку, бізнес, міжнародних партнерів і уряд — щоб розробляти системні рішення.
Працюємо на перетині тем:
- управління відходами
- сталий енергетичний перехід
- планування розвитку громад
Якщо вам цікаво, як зробити відновлення України розумним, сучасним і сталим — підписуйтеся на нашу сторінку. Попереду — більше кейсів, даних і рішень.
У березні команда Ukraine Support Team (UST) провела семінар, присвячений підходам наближеного до природи лісівництва, що дедалі активніше впроваджуються в країнах Європи. Цей підхід передбачає ведення лісового господарства з урахуванням природних процесів, відновлення біорізноманіття та посилення стійкості лісових екосистем до змін клімату.
Під час заходу ми обговорили:
• Європейські стандарти ведення лісового господарства та виклики, які стоять перед Україною в контексті євроінтеграції.
• Практичні приклади переходу до сталого управління лісами на локальному рівні.
• Взаємозв’язок між лісовою політикою, змінами клімату та енергетичною безпекою.
• Перспективи впровадження принципів EU Deforestation Regulation (EUDR) в українські реалії.
Семінар зібрав експертів, представників громад, державних лісових господарств та громадських організацій. Спільно ми обговорили, як перейти від виснажливого використання лісів до екосистемного підходу, який зберігає функції лісів і забезпечує добробут громад.
Цей захід — частина більшої ініціативи UST із просування стійкого управління природними ресурсами, адаптованого до українського контексту та сучасних викликів.
Разом з Іванівською громадою на Чернігівщині починаємо проєкт щодо розробки Енергетичного планування на період до 2030 року для сталого енергетичного розвитку.
Основна мета забезпечити громаду стратегічними рішеннями для підвищення енергоефективності, зниження викидів та впровадження відновлюваної енергетики. У рамках проєкту буде проведено аналіз енергетичного стану, визначено базові лінії споживання та розроблено пріоритетні заходи для енергетичної безпеки громади.
Цей проєкт не лише підвищить стійкість енергозабезпечення об’єктів критичної інфраструктури, а й стане основою для розробки Муніципального енергетичного плану та стратегії “зеленого” відновлення.
В рамках проєкту наша команда відвідала громаду, оглянула соціальну інфраструктуру, обговорила технічні аспекти, а також провела робочу зустріч із головою сільської ради Олена Швидка.
Ми вдячні Міжнародний фонд “Відродження” за підтримку та Іванівська сільська рада за довіру.
Чи можливо ефективно планувати відбудову без розуміння, як розвиватиметься громада в майбутньому? Як спрогнозувати проектні потужності соціальної та критичної інфраструктури, яка будується на десятиліття, без попередніх оцінок щодо демографічної ситуації, економічного потенціалу та перспектив розвитку громади? Коаліція Ukraine Support Team разом із партнерами розпочала роботу над проєктом з економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади, покликаним розв’язати цю проблему.
В рамках роботи коаліції UST ми багато допомагали громадам у пріоритизації їхніх потреб у відновленні. В умовах війни та обмежених ресурсів відбудувати все й одразу нездійсненна задача, а подекуди й недоцільна. Чи варто вкладати мільйони у відновлення школи на 600 учнів, якщо ми не знаємо, скільки дітей у ній навчатиметься через 5 років? Скільки ліжкомісць має бути у новій лікарні?
Процес відновлення не може обмежуватися фізичною відбудовою зруйнованого. Аби повернути людей назад додому, він має орієнтуватися на зміцнення та розвиток економіки.
Разом з партнерам – Офісом ефективного регулювання BRDO та консалтинговою компанією Saturday Team ми хочемо на прикладі Бородянки створити алгоритм, який допоміг би громадам визначати перспективні та пріоритетні шляхи їх економічного розвитку та відновлення.
“Дуже складно оцінити, що дійсно потрібно відбудовувати, куди вкладати сили та кошти в першу чергу, коли немає розуміння, як розвиватиметься громада за тих чи інших обставин. Тому ми взялися за новий амбітний проєкт – економічне моделювання відновлення та розвитку громад. Розробивши сценарії розвитку на прикладі Бородянки, ми сподіваємося створити своєрідний чекліст для інших громад: що вони повинні знати про себе, як планувати майбутнє своєї громади та визначати, що саме необхідно відновлювати та що пропонувати донорам і потенційним інвесторам”, – зазначає голова коаліції Олена Колтик.
За підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”, в рамках нового проєкту наша команда проводе аналіз економічного та демографічного стану Бородянської громади у різні періоди, визначить системні проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Ми також дослідимо світові та загальноукраїнські тренди, які матимуть вплив на розвиток громад в довгостроковій перспективі.
На основі цих даних наші експерти змоделюють сценарії економічного розвитку до 2030 року та протестують їх з місцевими жителями, представниками бізнесу та іншими стейкхолдерами, обравши найбільш перспективні та підходящі для громади.
Ми впевнені, що такий підхід дозволить органам місцевого самоврядування побудувати більш дієву стратегію управління і налагодити ефективнішу комунікацію з донорами та потенційними інвесторами, щоб громада підвищувала свою спроможність та стало розвивалася.
Громадам стане легше оцінювати кількість відходів від руйнувань, утворених внаслідок війни, та управляти ними. Експерти громадської організації ReThink, що є членом коаліції Ukraine Support Team, розробили Методичні рекомендації щодо обліку обсягів відходів від руйнувань, які дозволяють проводити швидку попередню оцінку кількості утворених відходів на місці руйнувань житлових будинків, освітніх та медичних закладів. Цей інструмент допоможе у плануванні видатків на демонтаж і логістику, а також розміщення переробних потужностей. Користуватися ним навчили вже понад 500 представників територіальних громад України.
Чому рахувати важливо?
За даними офіційних відомств в Україні налічується понад 600 тисяч тонн відходів від руйнувань. Проте, за оцінками експертів ця цифра значно занижена, адже враховує лише ті відходи, які були перевезені до місць їх тимчасового зберігання чи на сміттєзвалища. Тобто офіційна статистика здебільшого не враховує кількість відходів від будівель, що стоять не демонтованими, оскільки досі не існувало методики обрахунку відходів на місцях їх утворення. Крім того, облік кількості відходів від руйнувань не ведуть в зонах активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
“Для того, щоб вирішити проблему, необхідно для початку зрозуміти її масштаб. Наші Методичні рекомендації обліку відходів від руйнувань за розрахунковим методом, допоможуть громадам оцінити кількість відходів, яка утворилася внаслідок руйнування будинку та запланувати необхідну інфраструктуру для демонтажу, тимчасового зберігання та переробки цих відходів. Тільки маючи коректну статистику – де та скільки ми маємо відходів від руйнувань, ми зможемо зацікавити інвесторів у переробці. Власними силами країна з цією проблемою не впорається,” – вважає голова коаліції UST та співзасновниця ReThink Олена Колтик.
Як працює методика?
Методичні рекомендації дозволяють розрахунковим методом оцінити як загальну кількість відходів, утворену внаслідок руйнування будинку, так і за компонентами (як то бетон, цегла, дерево, метал та інші). За словами експерта ReThink Ігоря Сатіна, дослідивши міжнародний досвід, команда зупинилася на японському підході до обліку відходів від стихійних лих та адаптувала його до українських реалій:
“Взяти методологію іншої країни та просто застовувати в Україні ми не можемо, оскільки живемо в інших кліматичних умовах і використовуємо у будівництві інші матеріали та їх кількість. Відповідно, розрахункові цифри ми маємо отримати свої. Більше 70% житлового фонду України було побудовано за радянських часів, у 1950-1990-х роках, тож ми аналізували проекти і тих часів, і сучасні для побудови відповідної методологічної основи”.
В основі підходу лежить виведення норм утворення відходів від руйнувань на 1 метр квадратний в залежності від типу будівлі. Таким чином громади зможуть отримати розрахункову кількість відходів від руйнувань знаючи лише площу забудови чи руйнування і тип будівлі (для багатоповерхівок). Крім цього, за допомогою методології можна визначити прогнозну кількість абзестовмісних та супуніх відходів (супутні – матеріали, предмети, які були всередині або поряд з об’єктом у момент пошкодження або руйнування).
Чому навчали громади?
Протягом червня команда ReThink провела серію офлайн та онлайн воркшопів, де навчала представників місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони основним принципам управління відходами від руйнувань та веденню їх обліку, використовуючи Методичні рекомендації. Участь у них загалом взяли понад 500 людей.
Під час онлайн-воркшопу заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська зазначила, що підхід може бути корисним громадам зокрема для визначення необхідної кількості та потужності техніки, площ МТЗ, необхідних обсягів фінансування тощо.
“Ми вважаємо, що запропоновані в Методичних рекомендаціях підходи можуть слугувати інструментом для попередньої та орієнтовної експрес-оцінки обсягу відходів від руйнувань. Це дасть змогу громадам на початковому етапі приблизно визначити економічну потребу на управління відходами від руйнувань.”
Загальноукраїнський аспект
У загальнодержавних масштабах, коли фактичні дані про обсяги утворених відходів відсутні, Методичні рекомендації сприятимуть впровадженню принципів кругової економіки та становленню переробної галузі. Шукати шляхи повторного використання відходів від руйнувань Україні важливо вже зараз, зазначила Народна депутатка України Олена Шуляк під час онлайн-воркшопу. Адже “зелений курс” – є частиною українських зобов’язань перед ЄС за Ukraine Facility Plan.
“ЄС готовий підтримувати сучасну інфраструктуру управління відходами для того, щоб створювалися ланцюжки доданої вартості і обов’язково, щоб була переробка та повторне використання. Сьогодні ми бачимо в Нідерландах, що можна використовувати більше ніж 90% будівельних відходів. Я впевнена, що ми для себе можемо ставити відповідні цілі: що нам потрібно зараз зробити, щоб цей відсоток перероблення відходів був також максимальний для нашої країни”.
Розроблені експертами ReThink Методичні рекомендації могли б також стати фундаментом в роботі і з відходами будівництва та знесення у майбутньому, коли норми використання цього виду відходів у новій будівельній продукції стануть обов’язковими в Україні, як у країнах ЄС, вважає Народний депутат та голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко:
“Відходи знесення – це не об’єкт для забруднення або захоронення на полігонах. Це сировина. Я закликав би Мінінфраструктури та Міндовкілля якнайшвидше взяти в роботу ці методики для їх втілення в законодавство, для їх реалізації і застосування в практичній роботі з об’єктами переробки.”
Аби спростити використання Методичних рекомендацій на практиці, у партнерстві із GlobalLogic Ukraine команда розробила онлайн-калькулятор, який пришвидшить процес обрахунку кількості відходів від руйнувань за їх компонентами. З повною версією Методичних рекомендацій та онлайн-калькулятором можна ознайомитися на сайті коаліції Ukraine Support Team.
Проєкт «Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях» реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Облік відходів від руйнувань в Україні наразі ускладнений через відсутність механізму визначення їх обсягів. Про це свідчать результати масштабного опитування громад, яке провела громадська організація ReThink, член коаліції UST, в рамках розробки методичних рекомендацій з управління відходами від руйнувань.
За даними Центральних органів виконавчої влади оцінки обсягів відходів від руйнувань подекуди різняться у десятки тисяч разів: від 600 тисяч до 15 мільярдів тонн. Щоб мати глибше розуміння реальної ситуації в громадах, а також оцінити їх можливості коректно обліковувати дані, було проведене опитування щодо стану утворення відходів від руйнувань, їх кількості та видів матеріалів, що використовуються у будівництві. Відповіді громад проаналізували наші експерти та використали для розробки методичних рекомендацій з визначення прогнозованої кількості відходів від руйнувань.
Згідно відповідей 159 громад, інформацією щодо площі забудови пошкоджених об’єктів володіють 40,25% громад; 61,01% – знають їх поверховість; 49,06% – мають інформацію щодо загальної площі пошкоджених об’єктів. Решта – не володіють такою інформацією або мають її частково, не заповнили графи або ж висловили припущення.
Так, у Чернігівській та Херсонській області в окремих громадах документація була втрачена внаслідок активних бойових дій.
Офіційні місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ), передбачені Постановою Кабміну №1073, створені у менш, ніж третині громад, що взяли участь в опитуванні.
Водночас 33,33% громад зазначили, що мають неперевезені відходи від руйнувань до МТЗ. Переважна більшість громад – 78,62% (125 зі 159-ти) – не сортували відходи від руйнувань за видами матеріалів. Лише 8,18% громад (13 з 159-ти) відзначили, що фіксували інформацію щодо обсягів утворення відходів від руйнувань пооб’єктно (адресно).
В ході опитування ми отримали відповіді від 257 громад з 19 областей України (17,87% від загальної кількості ТГ). Найбільш активну участь в опитуванні взяли громади з Сумської, Донецької та Львівської областей.
Від громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської областей відповідей не було отримано.
Для проведення дослідження наші фахівці використали та проаналізували дані, надані 61,87% громад (159-ма), оскільки решта у відповідях зазначили, що не мають руйнувань, спричинених війною, або ж їх анкети не мали достатньої інформації для аналізу.
Результати опитування, підтвердили гіпотезу ГО ReThink, що облік відходів від руйнувань в Україні наразі здійснюється на загальних припущеннях, а не на фактичній або прогнозній інформації, а отримати якісну статистичну інформацію про обсяги та морфологію утворених відходів не завжди можливо. Такий стан речей пов’язаний із тим, що держава Постановою Кабміну №1073 зобов’язала громади щомісячно звітувати про кількість та компонентний склад відходів від руйнувань, однак не надала їм інструменту обрахунку обсягів таких відходів.
Опитування проводилось з 28 лютого до 11 березня 2024 року за сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України методом самостійного заповнення опитувальника респондентами.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
Харків зустрічає безперервними повітряними тривогами: система оповіщення у зраненому російськими атаками середмісті практично не стихає. Тридцять оголошень за дві доби, найкоротша пауза між сповіщеннями в додатку – близько 20 секунд. Це не перше наше відрядження у деокуповані регіони, але у місті, куди балістика долітає за 40 секунд, складно ігнорувати повідомлення про “підвищену ракетну небезпеку”.
“У Харкові тривог не бояться. Тут якщо прилітає, то зазвичай ще до її оголошення”, – сміються місцеві.
Ми приїхали до Харкова досліджувати проблему управління відходами від руйнувань. Третій місяць команда громадської організації ReThink (члена коаліції Ukraine Support Team) працює над розробкою методичних рекомендацій з управління цим видом відходів. Досвід кожного регіону – напрочуд різний, саме тому ми працюємо на місцях. Тут, у Харкові, на приклад, процес демонтажу зруйнованих будівель тільки розпочинається.
Про руйнування
Зі слів міського голови Ігоря Терехова, Харків зазнав найбільших руйнувань серед підконтрольних Україні міст, наразі кількість пошкоджених та зруйнованих будівель у місті сягає 8 800. На території ж області, за даними Департаменту архітектури та містобудування Харківської ОДА, таких об’єктів зареєстровано 48 900. Ця цифра орієнтовна, оскільки в зонах активних бойових дій облік руйнувань не ведеться.
Ми починаємо з центру міста. Будівля Харківської ОДА, пошкоджена влучанням російського Іскандера у березні 2022 року – законсервована, на задньому подвір’ї стоїть будівельний кран. За нею на розгалужених вузьких вуличках – напівзруйновані старі будинки. Усе виглядає так, ніби війська агресора перш, ніж поцілити в ХОВА, схибили з десяток разів. Наразі місто проводить здебільшого оперативні роботи з розчищення та убезпечення місць влучань, масового демонтажу зруйнованих будівель ще не проводили.
Прямуємо до найбільшого мікрорайону Харкова, де до широкомасштабного вторгнення проживала третина населення 1,5-мільйонного міста, – на Салтівку. Під час оборони обласного центру північна околиця Салтівки опинилися під вогнем російської артилерії. Нас зустрічають десятки багатоповерхівок без вікон та з наскрізними дірами від снарядів вкриті вугільно-чорними плямами після пожеж.
Зараз тут демонтують перший будинок, знищений російськими авіабомбами – шістнадцятиповерхівку на вул. Наталії Ужвій, 82. За домовленістю з підрядником, компоненти відходів руйнувань мають сортувати відразу на будівельному майданчику.
Пізніше того дня, на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування у Харкові, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська резюмує:
“Ми бачимо, що на місцях, не вистачає первинного сортування. За рахунок бюджетів різних рівнів ми проблему управління відходами від руйнувань не подолаємо. Наша мета створити таку модель, яка була б цікава бізнесу”.
Про управління відходами
Зі схилу 45-метрового пагорба – рекультивованого тіла старого полігону – відкривається чудовий вид на новий Дергачівський полігон: зліва – майже готовий до запуску комплекс з переробки твердих побутових відходів та комплекс, що перетворює біогаз у електроенергію, зправа – місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань (МТЗ).
Ми приїхали сюди, щоб оглянути саме МТЗ, разом із офіційною делегацією з Києва. Народні депутати, представники Мінвідновлення та Мінекології, – через дві години відбудеться засідання Комітету Верховної Ради, присвячене управлінню ТПВ та відходами руйнувань.
На МТЗ видніють купи відходів від руйнувань, які намагаються сортувати за фракціями. Сюди привозять відходи, зібрані під час розчищення місць влучань та капітального ремонту багатоповерхівок. Усе, що зараз зберігається тут доведеться додатково сортувати. У складі цих відходів від руйнувань трапляються як тверді побутові так і небезпечні відходи. Питання зберігання та перероблення останніх залишається відкритим як для Харкова (де впровадження сучасної системи управління відходами на завершальному етапі), так і для всієї країни.
“Основну масу відходів від руйнувань ми очікуємо, коли процес демонтажу набуде масштабнішого характеру. Але в процесі демонтажу сподіваємося мати глибше сортовані компоненти. На майданчику тимчасового зберігання ми плануємо встановити спеціальну техніку, зокрема сучасні подрібнювачі, надані міжнародними партнерами”, – говорить директор КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» Юрій Суярко.
Протягом 2023 року Дергачівське МТЗ прийняло близько 8 500 тонн відходів від руйнувань. Навесні минулого року підприємство почало подрібнювати бетон власними дробарками, однак отриману сировину можна було використовувати лише для підсипки доріг – фракція вийшла надто велика. За даними Мінвідновлення, зібраними від громад, в Харківській області загалом діє три офіційних МТЗ, де зберігається близько чотирьох тисяч тонн відходів від руйнувань.
“Будь-які рішення у сфері управління відходами є дороговартісні. Якщо ми не плануємо логіку розміщення інфраструктури завчасно, ми можемо опинитися в ситуації, коли витратили багато, а проблему не вирішили”, – зазначає під час виступу на засіданні Комітету голова коаліції UST Олена Колтик.
Досі залишається невирішеним питання внесення змін до природоохоронного та містобудівного законодавства України, які б регламентували не лише демонтаж та зберігання відходів від руйнувань, але й їх подальшу переробку та використання у нових будівельних матеріалах. За словами голови Комітету, народного депутата Олега Бондаренка, парламентарі готові над цим працювати.
ДОВІДКОВО. За даними начальника Харківської облдержадміністарції Олега Синєгубова, збитки, завдані екології регіону внаслідок збройної агресії росії проти України станом на початок березня 2024 року сягають 432 мільярдів гривень.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
Команда громадської організації ReThink, члена коаліції Ukraine Support Team (UST), продовжує досліджувати становище на місцях в рамках проєкту з розробки рекомендацій щодо управління відходами від руйнувань.
“Вже зараз видно, що більшість думок зводиться до використання подрібнених відходів від руйнувань для підсипки доріг чи вирівнювання рельєфу. Зараз важливо зрозуміти, чи є можливість використати утворені відходи для виробництва більш цінної продукції, наприклад, будівельної”, – говорить голова коаліції UST Олена Колтик.
Загальна ситуація в області
За даними Київської обласної державної адміністрації, внаслідок збройної агресії РФ на території області було пошкоджено 28,8 тисяч об’єктів, переважну більшість складають приватні та багатоквартирні будинки – 26 тисяч об’єктів. Відходи руйнувань нині зберігають на 32 майданчиках для тимчасового зберігання в різних громадах.
За підтримки міжнародних партнерів України на Київщині впроваджується пілотний проєкт з переробки відходів від руйнувань. В рамках співпраці область вже отримала 30 одиниць спеціалізованої техніки. Згідно з даними КОДА, в регіоні планують запустити три лінії переробки будівельних відходів: одну стаціонарну у Бородянці та дві мобільних.
Яка ситуація на місцях?
У Бучі відходи від руйнувань зберігають на спеціально відведеному майданчику. За словами начальника інспекції з благоустрою Ярослава Дученка, у місті вже розібрали завали 130 будинків та одну секцію багатоповерхівки. Загальний об’єм відходів, що потрапив на майданчик – 75 тисяч метрів кубічних відходів руйнувань. Найбільше серед них бетону та цегли (близько 51 тис. м³), а також азбестовмісних матеріалів (близько 8 тис. м³). Основна маса відходів не сортована.
“Об’єми, оцінюємо орієнтовно. Думаємо, вони 80% відповідають дійсності. Звичайно, правильніше було б сортувати їх прямо на місці, але ж перші розбори вивозилися просто навалом, як було. Бо треба було робити це оперативно, ані людей, ані часу достатньо не було. Питання стояло так: швидко розібрати, знести на кучу, десь сортувалося, десь ні, – техніка під’їжджає вивозить і відразу починається процес відбудови”, – пояснює Ярослав Дученко.
У Бородянці ще тривають роботи з демонтажу зруйнованих будинків, сортовані відходи від руйнувань зберігають на спеціальному майданчику, говорить перший заступник селищного голови Дмитро Негреша. Нині тривають перемовини щодо встановлення поруч лінії переробки.
“В нас лишилось 15 приватних будинків та три секції в багатоповерхівках, які треба розібрати. Нещодавно в центрі розібрали цілий 9-и поверховий будинок, бетон та цеглу подрібнювали на місці. Впоралися з демонтажем та переробкою будинку за тиждень”, – розповідає Дмитро Негреша.
Поблизу с. Горенка експерти ReThink виявили місця несанкціонованого скидання небезпечних відходів від руйнувань. Зокрема, ґрунтову дорогу, підсипану подрібненим азбестовмісним шифером, що є забрудненням земель та є порушенням ст. 239 ККУ.
Проєкт “Rethink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)”.
За організаційної підтримки коаліції Ukraine Support Team (UST) у школі в с. Вознесенське на Чернігівщині проведуть поточний ремонт даху і капітально відремонтують харчоблок з їдальнею. Загальна вартість робіт – понад150 тисяч євро.
Вознесенське Киселівської громади розташоване за 7 км від Чернігова. З перших днів повномасштабного вторгнення і до квітня 2022 року село перебувало в окупації. Російські військові розташувались у приміщенні гімназії.
Через обстріли дах навчального закладу пошкодило уламками. Під час сильних злив та після сильних снігопадів він підтікає, розповідає директор Вознесенської гімназії Леонід Горбач.
Очне навчання тут відновили вже у вересні 2022 року, завдяки наявному укриттю. Нині в приміщенні гімназії навчається 66 учнів (в тому числі з с. Новоселівка, яка зазнала масштабних руйнувань під час спроб росіян взяти Чернігів), а також 14 вихованців дитячого садочку.
Найближчим часом тут розпочнуться ремонтні роботи. Проєкт імплементує член коаліції UST – фонд SavEd, що опікується відновленням доступу дітей до освіти в Україні. Допомога надається коштом пожертвування Представництва Тайбея в Братиславі через Фонд «Відкритого суспільства» та Фонд «Понтіс», розташованих у Словаччині.
Ще 97 тисяч гривень надає Киселівська громада на розробку проєктно-кошторисної документації.
The funding for this project is provided by Slovak foundations – Open Society Foundation Bratislava and Pontis Foundation – thanks to a generous support of the Taipei Representative Office in Slovakia.
Форум коаліції Ukraine Support Team (UST) зібрав представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, донорів та бізнесу для координації зусиль та обміну практичним досвідом з питань відновлення постраждалих від військової агресії Російської Федерації регіонів. Захід відбувся в Києві, 13 грудня 2023 року.
Дискусії на форумі були поділені на три тематичні секції:
І. Спроможність громад до відновлення.
Досвід співпраці громади з центральною владою та донорами. Успішні проекти, труднощі в їх реалізації.
ІІ. Донорські організації та громади: уроки.
Досвід співпраці донорських організацій з громадами. Програми напрямів діяльності донорських організацій у 2024 році.
ІІІ. Людський капітал і приватний сектор у процесах відновлення.
Роль розвитку людського капіталу та економічного відновлення у відновленні постраждалих від війни регіонів.
Серед спікерів форуму були представники Київської, Чернігівської, Миколаївської та Луганської обласних військових адміністрацій, Міністерства відновлення, Офісу Президента України, територіальних громад, Посольства Королівства Данії в Україні, UNDP, UCBI/USAID, UNICEF, Фонду Партнерство за Сильну Україну, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також бізнесу – АТ “Ощадбанк”, Європейської Бізнес Асоціації, Спілки українських підприємців.
Найбільш обговорюваними під час панельних дискусій стали такі виклики відновлення регіонів:
– відсутність комплексного бачення відновлення конкретних регіонів з урахуванням взаємовідносин із сусідніми регіонами;
– погана або зовсім відсутня координація дій з питань відновлення між зацікавленими сторонами на всіх рівнях (державні та місцеві органи влади, донорські організації, громади);
– неякісне або застаріле проектування рішень/проектів для відновлення, часто через відсутність потенціалу громади та бюджету для розробки проектно-кошторисної документації;
– погана пріоритезація проектів, що фінансуються державним фондом відновлення;
– розвиток людського капіталу є вирішальним елементом для поточного та майбутнього відновлення;
Переглянути запис панельних дискусій можна на Youtube-каналі коаліції UST:
14 листопада у Миколаєві відбулась координаційна зустріч міжнародних організацій, національних громадських організацій, які працюють у сфері освіти Миколаївської області, з обласною військовою адміністрацією щодо проблем та викликів відновлення доступу до освіти в регіоні та захисту дітей, перспективи зміцнення співробітництва та встановлення постійних зв’язків, координації та презентації стратегій присутності в регіоні та конкретних планів діяльності на 2024 рік.
Безпосередню участь в освітньому кластері в Миколаївській області беруть 35-40 організацій. Відновити очне навчання в більшості громад області видається неможливим через близькість зони бойових дій та високу ймовірність обстрілів. Цифрові навчальні центри та перетворення існуючих приміщень на тимчасові школи довели свою ефективність у громадах, які тривалий час перебували під окупацією або на передовій бойових дій і зазнали значних руйнувань.
Основні потреби регіону у відновленні доступу до освіти:
- облаштування укриттів;
- відновлення доступу до питної води в м. Миколаїв;
- збільшення навчальних центрів, позакласних заходів та уроків безпеки;
- реконструкція закладів професійної освіти;
- забезпечення психологічної підтримки та кібербезпеки тощо.
У заході взяли участь представники Миколаївської обласної військової адміністрації, Міської ради Миколаєва, UNICEF, Plan International, БФ SavED, ГО“10 квітня”, БФ “Діти героїв”, Асоціації інноваційної та цифрової освіти, , MontessoriUA, MontessoriMykolaiv, IREX, SURGe, NRC, Peace Winds Japan, IsraAID, ГО Олександра Педана JuniorS, ГО “ІСТОК” , БО “Клуб благодійників”, Save the Children, БФ “Щедрик”.
- 1
- 2
